Відмінності між версіями «Солотвина»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchak221117.jpg|220px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg]]|} | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solonchaki221117.jpg|220px]]|} |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 10:37, 24 листопада 2017
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОЛОНЧА́К, у, чол. 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).
2. Озеро або джерело з солоною водою.
Ілюстрації
|
 |}
Медіа
Іншими мовами
рос. солотвина, солончак Див. такожСоло́твино (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси. |
