Сноуборд

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Історія

У 1929 році австрієць Джек Буртшеет вирізав дошку з фанери, прикріпив її до ніг кінськими віжками. Правда, спустився він з гори чи ні, залишається невідомим. Все почалося в 1963 році коли Том Сімс (Tom Sims) зробив свій перший сноуборд. Перший час він намагався використовувати дошку від скейтборду (вона мала відповідну форму, загнуті кінці). У той час багато людей не сприймали сноуборд серйозно, вважаючи затію ідіотської, не припускаючи, що через деякий час сноуборд стане дуже популярним. Незважаючи ні на, що Том продовжує удосконалювати свою "іграшку" і незабаром починає виробляти і продавати SIMS Snowboards. Перше покоління сноубордів не мали кріплень. Вони мали мотузку закріплену на передній стороні борда за яку бордер міг триматися "для безпеки і стійкості", але ця деталь зникла в другому поколінні сноубордів. Щоб було легше повертати в задній частині борда мався кіль як у сюрфборда.
З тих пір зовнішній вигляд сноуборду змінився радикально. Кіль зник зате з'явився сталевий кант як на лижах. Через деякий час змінилася форма дошки - борд прийняв звичний (викривлений до центру) вигляд.

Це зробив Майк Олсон (Mike Olson) з Gnu and Lib Tech boards. Це стало важливим удосконаленням в дизайні сноуборду. До сноуборду вже не ставляться як до іграшки. Спочатку сноуборди в основному купують серфери і скейтбордерів, в основному ця група дала поштовх до розвитку сноуборду. За іншими даними прообраз сучасного сноуборду з'явився 1965 Молодий серфінгіст Шервін Поппен (Sherman Poppen), пропустивши через хворобу літній сезон, вирішив продовжити його взимку і зробив зимову різновид серфера. Так був винайдений снерфа. На снерф "передня нога" вставлялася в лямку, а задня - ставилася вільно на гумовий килимок, як на виндсерфе. Саме Поппен згодом організував перше серійне виробництво снерфів, продаючи їх по 15 дол за штуку.

Лише з 1970 р. сноуборд набуває більш звичний нам вигляд: дошки із залізними кантами починає випускати Дмитро Милович і Дон Мосс створили фірму "WinterStick Company" в штаті Юта (США).
У березні 1975 року в журналі "Newsweek" з'являється велика (на дві смуги) стаття, з фотографіями, про компанію WinterStickУ.
У 1977 р. у Вермонті (США) була створена фірма "BURTON-SNOWBOARDS", власник якої Джейк Бертон (Карпентер) з перемінним успіхом,

але залізним завзятістю, сприяв перетворенню перших "деревинок" на сучасний спортивний снаряд. Сьогодні фірма Burton - визнаний лідер виробництва суперсучасних сноубордів та аксесуарів для них.

У 1981 р. Поул Грейвс влаштовує перші відкриті змагання у Вудстоку (штат Вермонт).

На них з'їжджаються всі сноубордери США. Популярність сноуборду в США різко зростає.

У 1983 р. створюється перша європейська компанія з виробництва сноубордів.
У 1983 р. француз Реджіc Роллан (нині президент фірми A.Snowboards) знімається у фільмі "Апокаліпсис" (Apocalypse Snow) і стає першим кумиром європейських сноубордистів.

Інший сноубордист, Том Сімс, знявся у фільмі "Вогонь і лід", де він їздить на дошці по піщаних дюнах. Ці два фільми принесли сноуборду світову популярність.У 1985 р. Виходить перший журнал присвячений виключно сноубордингу. На початку він називається "Absolutely Radical", в наслідку перейменовується в "International Snowboard Magazine". Зараз у світі налічується вже більше 30 (!) Чисто сноубордических журналів.У тому ж році проводяться змагання в Канаді, на яких вперше зустрічаються європейські та американські сноубордисти.

На початку 90-х років створюється Міжнародна Федерація Сноуборду (ISF), що об'єднує у собі професіоналів і сноубордні асоціації країн Європи, Азії та Америки.

Зараз вона проводить щорічні чемпіонати світу, що складаються з етапів проходять на всіх континентах, Кубок світу і юніорські чемпіонати.

У січні 1993 року ISF проводить перший справжній чемпіонат світу зі сноубордингу у Ішдле (Австрія). Чемпіонат підтримали багато багаті міжнародні концерни.

Проводилося щироким висвітлення в пресі і на телевідінье багатьох країн.

У 1996 р. FIS (Міжнародна федерація лижного спорту) "визнала" сноуборд, а Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК) включив його в свою програму в якості "однією з дисциплін лижного спорту".

За сим послідувало включення сноубордингу в Зимові Ігри-98 в Нагано (халф пайп і слалом), де бордери трохи поскандалили, з приводу "травички", але все закінчилося добре і Росс Ребальяті відвіз золоту медаль додому до Канади.

Правила

Старт відбувається для всіх учасників заїзду відразу. Що б учасники починали старт одночасно, встановлюються спеціальні ворота - вертикальні дошки зі спеціальним тифлонові покриттям. Ці ворота обеспеченни спеціальним електронним управлінням, які ставлять всіх учасників в єдине положення. Правила для всіх учасників екстрім спуску єдині, всі учасники паралельного слалому встановлюють палиці не тільки в одному положенні, але і в спеціально відведене для цього місце, в той же час носи їх лиж повинні упиратися в електронно відчиняються ворота. Ворота забезпечують одночасний старт для райдерів сноубордингу, полегшують завдання - дозволяючи реєструвати різницю в розбіжності на дистанції за часом, тільки на фініші, така система забезпечує більш точні дані. Змагання проводитимуться на двох паралельних трасах, після проходження першої трасах учасники змінюють своє місце розташування. Так утворюється 16 пар. Переможцем у кожній з пар визнається, той, хто в результаті двох спусків, при сумарному складення набрав найменший час, або учасник в кожне з двох заїздів показав кращий час - двічі нульове значення. В результаті першого заїзду половина райдерів сноубордингу відсіюється, після чого між рештою проводитися одна восьма фіналу, і так далі чвертьфінали, півфінали і нарешті фінал.Проведення змагань з паралельного слалому потрібні спеціальні конструкції. Одним з таких прикладів є споруджена конструкція в Москві на Воробйових горах, яка була спеціально підготовлена ​​для змагання з паралельного слалому в сноубордингу, де відбувся етап Кубка світу.

Видатні особи

У світі

Жінки:

Чоловіки:

В Україні

Цікаво знати

Наймолодший вид змагань у сноубордінгу - слоупстайл тільки-но включений до офіційного переліку FIS, проте вже користується чималою популярністю. За правилами змагань учасники здійснюють спуск по трасі із різноманітними конструкційними елементами: фан-боксами, пласкими стрибками, хвилями, міні-трамплінами та ін.. Спортсмени самі обирають лінію проходження траси, під час якого виконують серію трюків, використовуючи конструкції та рельєф. Майстерність виконання оцінюється за десятибальною шкалою за загальним враженням проходження траси, включаючи оцінку обраної траєкторії спуска та використання конструкцій. У відбірковому раунді учасники здійснюють два кваліфікаційні спуски та за оцінками кращого з них виборюють право увійти до фіналів (10 учасників серед чоловіків та 6 - серед жінок), де і визначається переможець.
Самий динамічний, азартний та видовищний вид сноубордінгу - сноубордкрос. Сила і швидкість, миттєвість та випадок, азарт і фортуна - ось характерні риси цих «шалених перегонів», що магнітом притягують увагу тисяч вболівальників та глядачів. Часові результати кваліфікаційних заїздів по розміченій воротами трасі із природними та штучними перепонами (трампліни, контрухили, компресії, басейни) визначають 32 найстримкіших учасника, що потрапляють до фінального кола. Далі спортсмени стартують вже по чотири учасники на одній трасі, з яких лише два проходить до наступного раунду. Видовищну цінність сноубордкросу значно підвищує досить великий ризик травмування учасників. Втім, захоплюючі враження від змагань як глядачів, так і самих спортсменів, а також регламентовані заходи із забезпечення безпеки, зводять на «ні» майже всі занепокоєння.

Посилання