Відмінності між версіями «Снага»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Снага, -ги, '''''ж. ''Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. ''Бувало, в кого є снага, обій...»)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Снага, -ги, '''''ж. ''Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. ''Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ''ЗОЮР. І. 43. ''Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. ''Кв.  
 
'''Снага, -ги, '''''ж. ''Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. ''Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ''ЗОЮР. І. 43. ''Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. ''Кв.  
 
[[Категорія:Сн]]
 
[[Категорія:Сн]]
 
==Сучасні словники==
 
СНАГА́, и, жін.
 
1. Фізичні сили, енергія. — Роблю, мамо, до кривавого поту, і вже снаги нестає (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка, I, 1951, 126); Уже дідові нестає снаги, вже серце стукає в грудях важко й глухо, туманиться голова (Іван Микитенко, II, 1957, 316);
 
//  Внутрішні сили, можливості. — Що ж робити, коли я не можу здолати себе, не маю снаги стримати навісних мрій (Любов Яновська, I, 1959, 373);
 
//  Життєздатність чого-небудь. Над нею [школою] вдень і вночі шуміли могутні, повні сил і снаги осокори (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 3); Прохолода саду снаги і меду надає плодам (Сава Голованівський, Перша книга, 1936, 207).
 
♦ До снаги: а) (кому) те саме, що Під силу (див. сила). Властивості мікросвіту заховані глибоко. Вони несподівані. Їх розкриття складне й коштує дорого. Воно до снаги тільки всесвітньому об'єднанню вчених (Наука і життя, 1, 1971, 21); б) (рідко) цілком, повністю. Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів, Що доля завтра зробить з нами! Чи доведеться ще подушне заплатить, Чи до снаги вже розплатився?.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 84); [Хома (до народу):] Підождіть мені, нехай я спродамся до снаги, то, може, там наскіпаю яких сот п'ять чи шість... (Карпенко-Карий, II, 1960, 222); З усієї снаги — з усіх сил, з надзвичайним напруженням, з великою інтенсивністю. Розірвалась граната. Зайшовсь кулемет з усієї снаги (Леонід Первомайський, II, 1958, 401).
 
2. Творчий запал, завзяття; пристрасть до чого-небудь. Саме картина [І. К. Айвазовського] «Серед хвиль», написана у вісімдесятирічному віці, і є.. свідченням вічно молодої снаги його (Олександр Довженко, III, 1960, 86);
 
//  Стан душевного піднесення. Ідейне здоров'я, міць і снага — ось що визначає творчість українських радянських письменників (Вечірній Київ, 20.V 1971, 1);
 
//  перен. Запальність, пристрасність, жагучість. По крихітці, по пилинці збирає він [митець] самоцвіти життя, вносячи за кожну знахідку дорогу плату: жар серця, снагу душі, пломінь мозку (Літературна Україна, 8.I 1963, 1); Ми віддаємо належне сповненим революційної снаги художнім творам, які виховують у людей духовну незалежність (Радянське літературознавство, 4, 1968, 83).
 
3. перен. Бажання, прагнення. Смерть неначе прийняла його в свої обійми, позбавила волі й снаги дожиття. (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 127).
 
4. Спрага, Жага. Губи сохнуть од снаги.
 
 
http://sum.in.ua/
 
 
==Іншими мовами==
 
Снага(пол.)-szkopuł
 
 
Снага(англ.)-strength
 
 
Снага(італ.)-vigore
 
 
https://translate.google.com/
 
 
 
==Зовнішні посилання==
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 

Версія за 16:44, 20 листопада 2017

Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.