Відмінності між версіями «Смалець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(зміни)
Рядок 1: Рядок 1:
''' Смалець '''
+
''' Смалець'''
  
 
==  Словник Грічненка ==
 
==  Словник Грічненка ==
Рядок 19: Рядок 19:
  
 
==  Ілюстрації ==
 
==  Ілюстрації ==
 
+
    <gallery>
==  Див.також ==
+
    Image 488.jpg|Опис1
http://sum.in.ua/s/Smalecj <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53409/361409.html">СМАЛЕЦЬ</a> http://slovopedia.org.ua/49/53409/361409.html <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/55127-smalec.html" title="СМАЛЕЦЬ. Словник української мови Б.Грінченка.">СМАЛЕЦЬ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
+
    Kulinarija 003.jpg|Опис2

Версія за 22:57, 25 жовтня 2016

Смалець

Словник Грічненка

Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало. Маркев. 161.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник

СМА́ЛЕЦЬ, льцю, чол. Жир, витоплений перев. із свинячого здору. І живуть [сестри] нічого собі.. І кабана проти Нового року щораз колють. Сало й смалець невиводні (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 295); Мовчки смакував [Глущук] зарум'яненою свининою, що з неї стіш смалець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 214); Павло прийшов додому, скинув кожуха і поліз на піч. Явдоха подала йому гарячого молока із смальцем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 370); // Жир, витоплений з птиці. Гуска, моя свашко, в господарстві.. все одно, що вівця або свиня, вибачайте в цім слові: з неї м'ясце, з неї смалець, з неї пір'я (Нечуй-Левицький, III, 1956, 55); Марія пішла до рідної матері, взяла гусячого смальцю (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 29); // Взагалі будь-який жир. Сорочка [у Хорона], зв'язана узлами, ..Як решето, була в дірках; Замазана була на палець, Засалена, аж капав смалець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); П'яні червоні обличчя, блискучі від поту й смальцю, що на їх повиступав, якось чудно розтягалися (Борис Грінченко, II, 1963, 317). ♦ Мати смалець у голові — те саме, що Мати лій в голові (див. лій).

Фразеологічний словник української мови

СМАЛЕЦЬ

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-неб

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в го

Ілюстрації