Смага
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:54, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Смага, -ги, ж. Сухость губъ, воспалительный налетъ на губахъ отъ жажды и труда. У горлі пересохло, смага губи попалила. Мир. Пов. II. 113. Дай води прогнати смагу. Козел., Лубен. у. Кровава смага на губах. Борз. у. Ум. Смажка. Яблучок, сливок смажку прогнати по дорозі. Г. Барв. 488.
