Відмінності між версіями «Словечко»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Джерела та література)
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 367.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 15:26, 6 листопада 2018

Слове́чко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СЛОВЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до слово 1.- Чого ж ти, Василино, мовчиш? промов до мене хоч словечко, моє серце. Чи слати до тебе старостів, чи ні? (Н.-Лев., II, 1956, 61); На два мої листи (картка з Криму і лист звідси) не дістав я од Вас ані словечка - і се мене непокоїть (Коцюб., III, 1956, 398); У них [синів] була своя окрема мова, яка склалася з довгого ряду специфічних спортивних словечок, що їх не завжди розумів батько (Вільде, Сестри.., 1958, 172); От хай хтось хоч найменше словечко похвали викаже на його адресу, одразу ж, як віск, розтопиться його душа (Збан., Сеспель, 1961, 78).

@ Закидати (закинути) словечко кому, за кого, про кого - те саме, що Закидати (закинути) слово (див. слово). Коли учителька Олена Михайлівна проводжала його до воріт, закинув їй словечко про ученицю 4-го класу Вовченко Прісю (Ю. Янов., Мир, 1956, 157); Замовити [добре (прихильне)] словечко див. замовляти; Не зронити ні (ані, й) словечка див. зронити; Не промовляти (не промовити) і словечка див. промовляти.

Ілюстрації

1046392560 w640 h640 razdva..jpg 1511857514 wordfinder-background.jpg Podtverdit.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 367.

Зовнішні посилання