Відмінності між версіями «Слиня»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Вікіпедія] | |
| + | |||
| + | '''Сли́на''' — це змішаний секрет усіх слинних залоз, в'язка, злегка замутнена рідина (99,5% Н2О), рН якої коливається в межах 5,8-7,4 (до 7,8 при інтенсивній салівації). Сухий залишок складають неорганічні (хлориди і гідрокарбонати, фосфати і інші солі натрію, калію, кальцію й ін.) й органічні (амілолітичні ферменти, білки, вільні амінокислоти, сечовина, аміак, муцин, креатинін і ін.) речовини. За добу у людини в середньому виділяється 0.5—2 л слини, із яких до 30% виробляють привушні залози. Слина зволожує харчову грудку, що сприяє ковтанню. Альфа-амілаза слини людини здатна активно гідролізувати вуглеводи з утворенням декстринів, а далі дисахаридів і частково глюкози. Слина має бактерицидні властивості (за рахунок наявності лізоциму), містить гормон калікреїн (є вазодилятатором). Крім того, привушна слинна залоза виробляє фактор росту епітеліальної тканини, а підщелепова — продукує інсуліноподібний білок. Слиновидільні центри довгастого мозку включають верхнє слиновидільне ядро, зв'язане з підщелеповою і під'язиковою залозами і нижнє — з привушною залозою. В регуляції — слиновиділення бере участь гіпоталамус, лімбічна система мозку та кора великих півкуль. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:444.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:333.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Parotid gland ru.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|m1ZTQuOqez0}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Слиновиділення] | ||
| + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Слиноутворення] | ||
| + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B8 Слинні залози] | ||
| + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Лінгводіагностика] | ||
| − | |||
| − | == | + | =='''Секреція слини'''== |
| + | У середньому за добу виділяється 1-2,5 л слини. Слиновиділення знаходиться під контролем вегетативної нервової системи. Центри слиновиділення розташовуються в довгастому мозку . Стимуляція парасимпатичних закінчень викликає утворення великої кількості слини з низьким вмістом білка. Навпаки , симпатична стимуляція призводить до секреції малої кількості в'язкої слини . Без стимуляції секреція слини відбувається зі швидкістю близько 0,5 мл / хв . Відділення слини зменшується при стресі , переляку або зневодненні і практично припиняється під час сну і наркозу. Посилення виділення слини відбувається при дії нюхових і смакових стимулів , а також внаслідок механічного подразнення великими частками їжі і при жуванні . | ||
| + | |||
| + | =='''Склад слини'''== | ||
| + | Слина має pH від 5,6 до 7,6. На 99,5% і більше складається з води, містить солі різних кислот, мікроелементи і катіони деяких лужних металів, муцин (формує і склеює харчовий клубок), лізоцим (бактерицидний агент), ферменти амілазу і мальтазу, що розщеплюють вуглеводи до оліго-і моносахаридів , а також інші ферменти, деякі вітаміни. Також склад секрету слинних залоз змінюється залежно від характеру подразника. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Вікіпедія] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 17:16, 18 листопада 2021
Сли́ня, -ні, ж. = Слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141.
Зміст
Сучасні словники
Сли́на — це змішаний секрет усіх слинних залоз, в'язка, злегка замутнена рідина (99,5% Н2О), рН якої коливається в межах 5,8-7,4 (до 7,8 при інтенсивній салівації). Сухий залишок складають неорганічні (хлориди і гідрокарбонати, фосфати і інші солі натрію, калію, кальцію й ін.) й органічні (амілолітичні ферменти, білки, вільні амінокислоти, сечовина, аміак, муцин, креатинін і ін.) речовини. За добу у людини в середньому виділяється 0.5—2 л слини, із яких до 30% виробляють привушні залози. Слина зволожує харчову грудку, що сприяє ковтанню. Альфа-амілаза слини людини здатна активно гідролізувати вуглеводи з утворенням декстринів, а далі дисахаридів і частково глюкози. Слина має бактерицидні властивості (за рахунок наявності лізоциму), містить гормон калікреїн (є вазодилятатором). Крім того, привушна слинна залоза виробляє фактор росту епітеліальної тканини, а підщелепова — продукує інсуліноподібний білок. Слиновидільні центри довгастого мозку включають верхнє слиновидільне ядро, зв'язане з підщелеповою і під'язиковою залозами і нижнє — з привушною залозою. В регуляції — слиновиділення бере участь гіпоталамус, лімбічна система мозку та кора великих півкуль.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Секреція слини
У середньому за добу виділяється 1-2,5 л слини. Слиновиділення знаходиться під контролем вегетативної нервової системи. Центри слиновиділення розташовуються в довгастому мозку . Стимуляція парасимпатичних закінчень викликає утворення великої кількості слини з низьким вмістом білка. Навпаки , симпатична стимуляція призводить до секреції малої кількості в'язкої слини . Без стимуляції секреція слини відбувається зі швидкістю близько 0,5 мл / хв . Відділення слини зменшується при стресі , переляку або зневодненні і практично припиняється під час сну і наркозу. Посилення виділення слини відбувається при дії нюхових і смакових стимулів , а також внаслідок механічного подразнення великими частками їжі і при жуванні .
Склад слини
Слина має pH від 5,6 до 7,6. На 99,5% і більше складається з води, містить солі різних кислот, мікроелементи і катіони деяких лужних металів, муцин (формує і склеює харчовий клубок), лізоцим (бактерицидний агент), ферменти амілазу і мальтазу, що розщеплюють вуглеводи до оліго-і моносахаридів , а також інші ферменти, деякі вітаміни. Також склад секрету слинних залоз змінюється залежно від характеру подразника.
