Відмінності між версіями «Слизько»

Версія за 23:09, 21 жовтня 2018

Слизько, нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ном. № 8792. Ум. Слизенько, слизьке́нько.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 353.

СЛИ́ЗЬКО. Присл. до слизький. Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Євген Гуцало, Скупана.., 1964, 247); // у знач. присудк. сл. Де дощ іде, а де слизько! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 288); У нас нині відлига, мокро страх, слизько (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 9).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання