Відмінності між версіями «Сковзатися»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ско́взатися | + | '''Ско́взатися ''''' |
| + | '''СКОВЗАТИСЯ,''''' аюся, аєшся, недок. | ||
| + | |||
| + | ==Зміст== | ||
| + | |||
| + | #Посилання | ||
| + | #Словники | ||
| + | #Див. також | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/skovzatysja [http://sum.in.ua/s/skovzatysja] | ||
| + | [[Категорія:То]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що сковзати. Коли.. Кирило вступив у ліс, ноги сковзались у нього, як на паркеті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); За ніч затужавіли калюжі на львівському шляху, і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Антон Хижняк. Д. Галицький, 1958, 601); Держальце тепер уже не могло вільно сковзатися по долоні, воно дряпало шкіру і працювати далі з такою лопатою було неможливо (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 85); Очі його сковзалися по різнородних [різнорідних] околицях, перебігали мимо сіл (Іван Франко, III, 1950, 146). | ||
| + | 2. Кататися, їздити на ковзанах, підошвах і т. ін.; ковзатися. Протоптали [діти] оцю стежину, Хоч сковзайся — не сніг, а лід (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 166); Бавилися дітлахи, сковзалися (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 7). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 289. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Файл:Photo vecherka 2013 11 doc6cre2i849c4л18dh5u30w-800x524.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Atrakcje tylicz krynica lodowisko lyzwyi.jpg]] | ||
| + | |||
| + | ==Див.також== | ||
| + | |||
| + | * | ||
'''Сковзатися, -заюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Ковзатися. ''' | '''Сковзатися, -заюся, -єшся, '''''гл. ''= '''Ковзатися. ''' | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
Версія за 22:13, 24 листопада 2015
Ско́взатися СКОВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
Зміст
Зміст
- Посилання
- Словники
- Див. також
Посилання
http://sum.in.ua/s/skovzatysja [1]
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те саме, що сковзати. Коли.. Кирило вступив у ліс, ноги сковзались у нього, як на паркеті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); За ніч затужавіли калюжі на львівському шляху, і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Антон Хижняк. Д. Галицький, 1958, 601); Держальце тепер уже не могло вільно сковзатися по долоні, воно дряпало шкіру і працювати далі з такою лопатою було неможливо (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 85); Очі його сковзалися по різнородних [різнорідних] околицях, перебігали мимо сіл (Іван Франко, III, 1950, 146). 2. Кататися, їздити на ковзанах, підошвах і т. ін.; ковзатися. Протоптали [діти] оцю стежину, Хоч сковзайся — не сніг, а лід (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 166); Бавилися дітлахи, сковзалися (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 289.
Ілюстрації
Див.також
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = Ковзатися.
