Відмінності між версіями «Скніти»

Поточна версія на 00:20, 26 жовтня 2016

Скніти

Словник Грічненка

Скніти, -ні́ю, -єш, гл. = нидіти. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник

СКНІТИ, скнію, скнієш, недок. 1. Те саме, що нидіти 1, 2. Мені хочеться життя яскравого, блискучого діяльного.. Я маю право на таке життя, як кожна людина, а тим часом мушу скніти й волочити скучне життя без надії на краще (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 435); — Скоріше б вирватися на поле, ніж скніти отут самотній з такими лячними передчуттями для молодої дівчини (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 137); В цей день [неділю] працювати — від бога гріх, а від людей — сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 20); Тоня в цей час уже була вдома. самотньо скніла, прищухнувши в темряві сестриної, закутаної виноградом веранди (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 47); // над чим, на чому. Зазнавати душевної муки, знемагати від одноманітного і довгого виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь. Мати сердиться, що він не скніє над підручниками (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 104); Він зовнішністю своєю вже схожий був на духовного пастиря заблуканих овець, жаль тільки, що йому хтозна для чого треба ще було скніти на нікому не потрібній теології цілих три роки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 195). 2. Мучитися, жити в тяжких умовах. Уперед! Годі скніти рабами, Час кормигу гидливу знести! (Павло Грабовський. I, 1959, 394); Володислав уже шість років скнів у вигнанні в Новгород-Сіверській землі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72); Їх [гуцулів] мадьярські пани відтісняли з долин, Щоб вони вимирали і скніли, А вони, як орли, між гірських верховин Зберегти свою гордість зуміли! (Любов Забашта, Вибр., 1958, 183). 3. Ставати фізично слабим, втрачати сили. Христя осправді скніла. Веселе молоде личко поблідло, на білому, як мармур, чолі пройшла непримітна смужка (Панас Мирний, III, 1954, 345); Не легко матері бачити, як дочка на очах тане, скніє (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1939, 62); // Дуже повільно, погано рости, розвиватися (про рослини). — Наш рідний край справді благословенний край; правда, не ростуть в ньому ні цитрини, ні золоті помаранчі, та й лавр ледве-ледве скніє (Леся Українка, IV, 1954, 132); Очунявши, перепел зразу кинувся ховатись у бур'яні, що, всихаючи, скнів при дорозі (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 95). 4. перен. Існувати без розвитку, руху вперед, перебувати у стані занепаду. Мистецтву потрібний міцний етичний і соціальний фундамент, певні усталені цінності. Як тільки мистецтво пориває живу художню спадкоємність, традиції.. — воно скніє і гине (Вітчизна, 11, 1968, 207). ♦ Душа (серце) скніє — те саме, що Душа (серце) ниє (див. нити). Хвора, серед самоти, вона уперше пізнала, що їй тяжко: душа якось скніла, серце нудилося... (Панас Мирний, I, 1954, 56); Ще в степу за селом все думав [Давид] про Тихона, і скніло серце за нього (Андрій Головко, II, 1957, 138).

Фразеологічний словник української мови

СКНІТИ

душа́ (се́рце) скні́є чия (чиє), у кого, за кого і без додатка. Хто-небудь переживає, хвилюється за когось, тяжко страждає, охоплений почуттям жалю, туги і т. ін. Хвора, серед самоти, уперше пізнала (Солоха), що їй тяжко: душа .. скніла, серце нудилося (Панас Мирний); Немає в Середи тієї радості, душа чогось скніє, а з голови не сходять тривожні думки (Д. Бедзик); Ще в степу за селом все думав (Давид) про Тихона, і скніло серце за нього (А. Головко).

скні́ти душе́ю. 1. Страждати, мучитися. Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки; тут ти скнів душею, там — радітимеш серцем (Панас Мирний). 2. за кого—що. Турбуватися про кого-, що-небудь, тривожитися за когось. Скніла (Вірунька) весь час душею за татка, дивлячись, як він невміло, хоча й старанно виконує ті вправи (О. Гончар).

Ілюстрації

Див.також

 <a href="http://slovopedia.org.ua/49/53409/361319.html">СКНІТИ</a>
 http://sum.in.ua/s/Sknity
 <a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/54526-sknity.html" title="СКНІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">СКНІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>