Склепити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:27, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екат. г. — зуби. Стиснуть зубы.
