Скасування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скасува́ння, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКАСУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням скасувати. Після скасування кріпацтва поміщики продовжували, дякуючи реформі, не менш жорстоко визискувати селян (Павло Тичина, III, 1957, 155); 29 серпня 1918 року Рада Народних Комісарів спеціальним декретом підтвердила скасування всіх договорів і актів царизму про поділ Польщі (Комуніст України, 12, 1968, 49); Звістка про скасування «Житя [життя] і слова» була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для мові праці! (Леся Українка, V, 1956, 210). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 255. скасування - іменник, середній рід, неістота, II відміна

Орфографічний словник

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний скасування скасування родовий скасування скасувань давальний скасуванню скасуванням знахідний скасування скасування орудний скасуванням скасуваннями місцевий на/у скасуванні на/у скасуваннях кличний скасування скасування

Ілюстрації

Скасування.jpg Скасування1.jpg

Медіа