Скарбівниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКАРБІВНИ́ЦЯ, і, жін., рідко.

1. Те саме, що скарбниця 2. — А якби я був царем — Знав би, що робити: Я ба тілько захопив Царську скарбівницю Та ще б таки того дня Драпнув за границю! (Степан Руданський, Тв., 1959, 201).

2. Місце, де закопано скарб. Карта скарбів при початку огляду музею показує нам місця колишніх скарбівниць (Наука і життя, 6, 1969, 16).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКАРБІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко.

1. Те саме, що скарбівни́ця 2. — А якби я був царем — Знав би, що робити: Я би тілько захопив Царську скарбівницю Та ще б таке того дня Драпнув за границю! (Рудан., Тв., 1959, 201).

2. Місце, де закопано скарб. Карта скарбів при початку огляду музею показує нам місця колишніх скарбівниць (Наука.., 6, 1969, 16).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

скарбівниця — іменник жіночого роду скарбниця; місце, де сховано скарб рідко…

Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Скарби.jpg Скарби1.jpg Скарби2.jpg


Медіа

Цікаві факти

[1]

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[2]