Скапувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Стікати краплями або повільно. На колючках будяків тремтіли хисткі краплини, іноді скапуючи (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 206); * Образно. З воском скапували останні хвилини Маринчиного життя (Яків Качура, 1953, 457); Танути зверху, з країв, укриваючись патьоками, струмочками розтопленої речовини; обпливати. Свічка скапує і гасне (Микола М. Тарновський, 3 далекої дороги, 1961, 193).

2. Скапувати свічкою — худнути, марніти від переживань си хвороби. Бодай ти (він і т. ін.) скапав, як віск — уживається як лайка, проклін. [Баба Олена:] Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує...(Ярослав Галан, I, 1960, 466); [Ніби (мов, немов і т. ін.)]; Ти вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою (П. Козланюк);

3. Скапувати кров'ю за кого, рідко — дуже піклуватися про кого-небудь, переживати за когось, побиватися за кимсь. Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе, — за нас, за дітей, кров'ю скапував (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 54).

4. Скапувати свічкою - танути. Ти вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою... (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 546);

5. Вкривати краплями яку-небудь поверхню [рідко вживається]. Скапати лист сльозами; * Образно. Поникала [Калина], як скошена квітка, сльозами життя своє скапувала (Марко Черемшина, Тв., 1960, 210).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання