Скалоокий

Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.

Сучасні словники

СКАЛОО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що більмастий. За гратами останню мичку допрядав скалоокий день (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 27); // у знач. ім. скалоокий, кого, чол. Той, хто має більмо (більма) на оці (на очах). — Тільки про оковиту ніхто не згадав.. — Буде й оковита, — дружньо поляпав по плечі Чепіга скалоокого (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 219). БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами. Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 255).

Ілюстрації

Більмасте око; Більмо на оці

Більмасті очі

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}