Відмінності між версіями «Скалка»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Скалка, -ки, '''''ж. ''1) Лучина, щепка. ''Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. ''Г...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Скалка, -ки, '''''ж. ''1) Лучина, щепка. ''Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. ''Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. ''З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. ''Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. ''Скалки мороз малює на вікнах. ''7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. '''Ска́лочка. '''''Розіб’ю в скалочки отой каламарчик. ''Г. Барв. 539.  
 
'''Скалка, -ки, '''''ж. ''1) Лучина, щепка. ''Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. ''Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. ''З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. ''Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. ''Скалки мороз малює на вікнах. ''7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. '''Ска́лочка. '''''Розіб’ю в скалочки отой каламарчик. ''Г. Барв. 539.  
 
[[Категорія:Ск]]
 
[[Категорія:Ск]]
 +
'''Скалка''' — відколотий, відбитий шматок чогось твердого; осколок, тонка тріска, переважно сухого дерева, гострий відламок металу, скла тощо, які застряли у шкірі, тілі. Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. Краплі жиру на поверхні рідини.
 +
 +
В переносному значенні (найчастіше у множині):
 +
* Спогади, речі, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь.
 +
* Яскраві відблиски світла, зазвичай на воді; полиски.
 +
* Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри.

Версія за 23:12, 18 жовтня 2016

Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. Ска́лочка. Розіб’ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539. Скалка — відколотий, відбитий шматок чогось твердого; осколок, тонка тріска, переважно сухого дерева, гострий відламок металу, скла тощо, які застряли у шкірі, тілі. Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. Краплі жиру на поверхні рідини.

В переносному значенні (найчастіше у множині):

  • Спогади, речі, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь.
  • Яскраві відблиски світла, зазвичай на воді; полиски.
  • Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри.