Скажений

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. Скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність\підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: — Бийте її, бийте, вона скажена! (Петро Панч, В дорозі, 1959, 174); Скажений вовк; * У порівняннях. Як скажений звір, що боїться води,.. Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309); // рідко. Який має психічний розлад; божевільний. — Нехай він буде в нас скажений, — се безпечніше; а то всіх засудять... погинемо, як гуси.. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок, I, 1955, 177); http://sum.in.ua/s/skazhenyj

Ілюстрації

Файл:Skaz211117.jpg\509 × 275

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

Іншими мовами

mad https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9