Відмінності між версіями «Сита»
(→Див. також) |
|||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
'''Сита''' — напій, який готували з прісного неферментованого меду. Медові стільники вкладали у діжечку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. Ймовірно, для давньоруського населення сита була повсякденною стравою, якою закінчувалося застілля, звідки, можливо, й виникли вислови — ''насититись'', наїстися ''досита''. | '''Сита''' — напій, який готували з прісного неферментованого меду. Медові стільники вкладали у діжечку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. Ймовірно, для давньоруського населення сита була повсякденною стравою, якою закінчувалося застілля, звідки, можливо, й виникли вислови — ''насититись'', наїстися ''досита''. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Поточна версія на 19:56, 26 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИТА́, и, жін., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Жінки.. кутю у миски накладають та ситою розводять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 92); Робить важке не по мені; А бджілка — діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 303). Медова (медяна) сита — те саме, що сита. В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).
Український тлумачний словник
Cита -и́, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.
Орфографічний словник української мови
Cита́ - іменник жіночого роду.
Орфографія (словоформи)
Словник- портал української мови та культури
УКРЛІТ.ORG Публічна електронна бібліотека української художньої літератури
Знаки української етнокультури: Словник-довідник
Сита́ = сити́ця — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді; здавна використовується як традиційний безалкогольний напій. Будеш його годувати цукром головою, будеш його шанувати від меду ситою (П. Чубинський); Чим дитину годувать?… Чи кутицею із ситицею?(А. Метлинський); Ти дай сити їй [бджілці] по весні, А вже вона тобі оддяче (Я. Щоголев).
Ілюстрації
|
|
|
|
Історія
Вживається людьми здавна, подібні напої існували у багатьох народів. Якщо кутя та коливо існують, ймовірно, ще з неолітичної доби, то сита з'явилась ще раніше: з кам'яної доби люди споживали мед диких бджіл, з незапам'ятних часів вони й стали ним підсолоджувати воду. Ситу готували з прісного неферментованого меду. Стільники з медом вкладали у діжку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. У XIX — на початку XX ст. ситу вживали як ритуальну страву. Її додавали в різдвяну й хрещенську кутю, поминальне коливо, а у деяких районах Полісся споживали замість нього. Цікаво, що на півдні та сході України коливо називали раніше — «канун» (що означає «мед», «пиво»). Їх виготовляли на громадські свята, найчастіше храмові.
Згадування у літописах
Згадується у «Повісті временних літ» у розповіді про облогу печенігами Білгорода у 997 році: ...Повелів їм шукати меду. Вони ж пішли та взяли козуб меду, прихований у князівській медуші. І велів дуже розситити воду та вилити у діжку й в другій криниці так само. Уранці ж послав до печенігів. Городяни пішли та сказали печенігам: «Візміть від нас заручників, а від вас 10 мужів хай йдуть до міста поглядіти, що робиться у місті нашім». Печеніги ж зраділи, гадаючи, що їм хочуть здатися, та обравши найкращих мужів у себе, послали їх до міста, щоб дізнатися, що робиться у місті в них. Коли вони прийшли до міста, сказали їм люди: «Навіщо губите себе? Хіба можете перестояти нас? Якщо простоїте 10 років, що ви зможете нам вдіяти? Бо ми маємо харчі від землі. Якщо не ймете віри, поглядіть на власні очі». Привели до криниці, де була бовтанка, зачерпнули відром та налили у ринки. І варили перед ними, зварили перед ними киселю, і взяли їх, потім привели до другої криниці й зачерпнувши сити, почали їсти поперше самі, потім же й печеніги...
Українські традиції: напої
Традиційні напої: сита
Сита — напій, який готували з прісного неферментованого меду. Медові стільники вкладали у діжечку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували. Ймовірно, для давньоруського населення сита була повсякденною стравою, якою закінчувалося застілля, звідки, можливо, й виникли вислови — насититись, наїстися досита.
Цікаві факти
- На відміну від меду сита є безалкогольним напоєм.
- На відміну від збитню ситу вживають у холодному вигляді й без прянощів.
- Деякі джерела припускають, що від цього слова міг піти вираз «наїстися до́сита» (тобто «до сити́»).
- У бджільництві пасічники використовують ситу різної концентрації для різних цілей. При об'єднанні бджолиних сімей бджіл збризкують рідкою ситою, навесні й рано влітку з метою збільшення розплоду використовують ситу середньої густини, при створенні кормових запасів наприкінці літа або зими та ранньою весною бджолам дають густу ситу.
- Щоб запобігти поширенню хвороб на пасіці виготовляти ситу потрібно тільки з меду від здорових бджолиних сімей. Сита — добрий корм для бджіл, але для підгодівлі бджіл краще використовувати цукровий сироп: він не такий ароматний, як розчин меду, який може спровокувати крадіжки меду бджолами інших сімей.
Див. також
Додаткові відомості
