Відмінності між версіями «Система підтримки прийняття рішення куратором (тьютором) на основі нечіткої логіки»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: ==Автор== Карпенко Анастасія Сергіївна V курс,СІНм-1-11-2.0д, Інститут суспільства ==Науков...)
 
 
Рядок 27: Рядок 27:
 
Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:
 
Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:
  
1.В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої
+
1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої
 
у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х<sub>i</sub>-можуть
 
у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х<sub>i</sub>-можуть
 
бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.
 
бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.
  
2.На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності  μ<sub>А</sub>(х<sub>i</sub>) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.
+
2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності  μ<sub>А</sub>(х<sub>i</sub>) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.
  
3.На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ<sub>R</sub>(х<sub>i</sub>;у<sub>j</sub>)
+
3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ<sub>R</sub>(х<sub>i</sub>;у<sub>j</sub>)
відповідних здібностей х<sub>i</sub> до дисципліни у<sub>j</sub>:
+
відповідних здібностей х<sub>i</sub> до дисципліни у<sub>j</sub>.
 +
 
 +
4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці
 +
й відповідно:
 +
[[Файл:Зобр.1.JPG]]
 +
 
 +
5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами.
  
 
==Ключові слова==
 
==Ключові слова==
 +
система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна.

Поточна версія на 10:01, 23 травня 2013

Автор

Карпенко Анастасія Сергіївна

V курс,СІНм-1-11-2.0д,

Інститут суспільства

Науковий керівник

Василевич Л. Ф.,

доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

Стаття

На сьогодні досить поширеним процесом в наших ВНЗ є створення інститутів кураторів,а на Заході – інститутів тьюторів. Ці осередки покликані забезпечувати кваліфіковану підтримку студентів у їхньому навчанні. Вони мають за мету скоординувати молодь у різноаспектному студентському житті та допомогти їм зробити правильний крок у певному виборі. Наприклад, зараз в робочі навчальні плани різних спеціальностей вводяться додаткові дисципліни, що пропонуються для вивчення студентам ВНЗ за вибором. Зробити студентом правильний вибір і в цьому питанні повинен допомогти куратор, але він не може бути компетентним у всіх галузях знань, тому для покращення його роботи і пропонується створити системи підтримки прийняття рішень(СППР).

Як показує досвід, таких систем підтримки прийняття рішень в наших ВНЗ не існує. Крім того, коли куратор покидає цю посаду або ВНЗ, то разом з ним йде і його досвід роботи з багатьох вже напрацьованих питань. Це робить проблему розробки системи підтримки прийняття рішень куратором (тьютором)університету ще більш актуальною.

Метою роботи є розробка системи підтримки прийняття рішення куратором університету на основі нечіткого логіки.

Основні результати роботи.Система підтримки прийняття рішень у вузькому значені є системою, що максимально пристосована до розв’язання завдань щоденної роботи куратора, і є інструментом допомоги. На основі анкетування студентів, куратор повинен дати рекомендації студентам, які обрати навчальні дисципліни з наданого переліку. Це є важливим кроком у подальшому навчанні студентів. Найбільш ефективні системи підтримки прийняття рішень побудуються на основі нечіткої логіки.

Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:

1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої хi-можуть бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.

2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності μАi) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.

3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μRij) відповідних здібностей хi до дисципліни уj.

4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці й відповідно: Зобр.1.JPG

5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами.

Ключові слова

система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна.