Відмінності між версіями «Сирітський»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сирітський, -а, -е. '''Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. II. 26.  
 
'''Сирітський, -а, -е. '''Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. II. 26.  
 
[[Категорія:Си]]
 
[[Категорія:Си]]
СИРІТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сирота 1. На сирітський жаль ніхто не вважав (Укр.. присл.., 1955, 136); Господи, глянь на сирітськії сльози! (Щог., Поезії, 1958, 87); Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий... (Мирний, І, 1949, 276); Чи не забув її, сирітську дочку? Всміхнулася і рівно круг чола.. коси виклала віночком, У праву руку хусточку взяла (Мал., Запов. джерело, 1959, 79); // Належний сироті. [Гаркуша:] Я був тоді по сьомому року, як одного разу приїхав до мого опікуна запорожець; якось й я йому подобався, от він мене і взяв із собою у Січ. Опікун мій згодивсь,- бачиш, легше було загарбать сирітську худобу!.. (Стор., І, 1957, 299); Дебелі плачиндівські полукіпки лежали поруч з удовиними і сирітськими (Стельмах, І, 1962, 66); // Власт. сироті. Зоня на питання Юзині відповідала тільки слізьми, наріканням на свою сирітську долю (Л. Укр., III, 1952, 661); З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано .. без захисту зостався (Мисик, Біля криниці, 1967, 346); Хлопці де не ходять, де не бродять - гонять неспокійні думи.. Вже пізно приходять в хату скрасити свої сирітські настрої (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137); // Який відображає долю сиріт. Ввечері дружки почали розплітати Нимидорі косу й заспівали сирітських пісень (Н.-Лев., II, 1956, 181); Пісні наймитсько-бурлацькі, чумацькі, рекрутські, сирітські, які знаходяться у рукописних збірниках Марковича, служать висвітленню питання класового розшарування в українському суспільстві (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 31); // перен. Бідний, нужденний, убогий. - Весілля в нас буде сирітське: без подарків [подарунків] і чарки горілки, а замість короваю хліб святий розділимо (Кв.-Осн., II, 1956, 298); - Погуляй ще. Твоє життя було й так сирітське та некрасне (Донч., III, 1956, 95); // перен. Одинокий, самітний. Десь здалека почувся тоненький жалібний сирітський дзвін (Довж., III, 1960, 467).
+
СИРІТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сирота 1. На сирітський жаль ніхто не вважав (Укр.. присл.., 1955, 136);
 +
Господи, глянь на сирітськії сльози! (Щог., Поезії, 1958, 87);  
 +
Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий... (Мирний, І, 1949, 276);  
 +
Чи не забув її, сирітську дочку? Всміхнулася і рівно круг чола.. коси виклала віночком, У праву руку хусточку взяла (Мал., Запов. джерело, 1959, 79); // Належний сироті. [Гаркуша:] Я був тоді по сьомому року, як одного разу приїхав до мого опікуна запорожець;  
 +
якось й я йому подобався, от він мене і взяв із собою у Січ.
 +
Опікун мій згодивсь,- бачиш, легше було загарбать сирітську худобу!.. (Стор., І, 1957, 299); Дебелі плачиндівські полукіпки лежали поруч з удовиними і сирітськими (Стельмах, І, 1962, 66); // Власт. сироті.  
 +
Зоня на питання Юзині відповідала тільки слізьми, наріканням на свою сирітську долю (Л. Укр., III, 1952, 661);  
 +
З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано .. без захисту зостався (Мисик, Біля криниці, 1967, 346);
 +
Хлопці де не ходять, де не бродять - гонять неспокійні думи..  
 +
Вже пізно приходять в хату скрасити свої сирітські настрої (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137); // Який відображає долю сиріт.  
 +
Ввечері дружки почали розплітати Нимидорі косу й заспівали сирітських пісень (Н.-Лев., II, 1956, 181);  
 +
Пісні наймитсько-бурлацькі, чумацькі, рекрутські, сирітські, які знаходяться у рукописних збірниках Марковича, служать висвітленню питання класового розшарування в українському суспільстві (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 31); // перен.
 +
Бідний, нужденний, убогий. - Весілля в нас буде сирітське: без подарків [подарунків] і чарки горілки, а замість короваю хліб святий розділимо (Кв.-Осн., II, 1956, 298); - Погуляй ще. Твоє життя було й так сирітське та некрасне (Донч., III, 1956, 95); // перен. Одинокий, самітний. Десь здалека почувся тоненький жалібний сирітський дзвін (Довж., III, 1960, 467).
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_2023-2024 н.р.]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти_2023-2024 н.р.]]

Версія за 11:46, 13 березня 2024

Сирітський, -а, -е. Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. II. 26. СИРІТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сирота 1. На сирітський жаль ніхто не вважав (Укр.. присл.., 1955, 136);

Господи, глянь на сирітськії сльози! (Щог., Поезії, 1958, 87); 

Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий... (Мирний, І, 1949, 276); Чи не забув її, сирітську дочку? Всміхнулася і рівно круг чола.. коси виклала віночком, У праву руку хусточку взяла (Мал., Запов. джерело, 1959, 79); // Належний сироті. [Гаркуша:] Я був тоді по сьомому року, як одного разу приїхав до мого опікуна запорожець; якось й я йому подобався, от він мене і взяв із собою у Січ.

Опікун мій згодивсь,- бачиш, легше було загарбать сирітську худобу!.. (Стор., І, 1957, 299); Дебелі плачиндівські полукіпки лежали поруч з удовиними і сирітськими (Стельмах, І, 1962, 66); // Власт. сироті. 

Зоня на питання Юзині відповідала тільки слізьми, наріканням на свою сирітську долю (Л. Укр., III, 1952, 661); З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано .. без захисту зостався (Мисик, Біля криниці, 1967, 346);

Хлопці де не ходять, де не бродять - гонять неспокійні думи.. 

Вже пізно приходять в хату скрасити свої сирітські настрої (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137); // Який відображає долю сиріт. Ввечері дружки почали розплітати Нимидорі косу й заспівали сирітських пісень (Н.-Лев., II, 1956, 181); Пісні наймитсько-бурлацькі, чумацькі, рекрутські, сирітські, які знаходяться у рукописних збірниках Марковича, служать висвітленню питання класового розшарування в українському суспільстві (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 31); // перен.

Бідний, нужденний, убогий. - Весілля в нас буде сирітське: без подарків [подарунків] і чарки горілки, а замість короваю хліб святий розділимо (Кв.-Осн., II, 1956, 298); - Погуляй ще. Твоє життя було й так сирітське та некрасне (Донч., III, 1956, 95); // перен. Одинокий, самітний. Десь здалека почувся тоненький жалібний сирітський дзвін (Довж., III, 1960, 467).