Сиротя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. Сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИРОТЯ́, яти, сер. Зменш.-пестл. до сирота 1. Бідних сиротят без хліба оставляли [вороги] (Думи та історичні пісні, 1941, 148); У світі є й діти одні — сиротята, Самі без опіки, без хати вони (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 207); Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало.. До того ще дядина — злюща-презлюща, і чоловіком своїм орудувала, а то що вже казати за мале дівча-сиротя! (Панас Мирний, I, 1954, 71); — Видиш, жінко? Нам було прийняти сиротя Михайлове, як приносила [Анна] та просила прийняти (Ольга Кобилянська, II, 1956, 245); — Хіба на них розсердишся? І бабунею взивають, і лащаться... А ще ж — сиротята (Андрій Головко, I, 1957, 248); * Образно. Пташенятам-сиротятам ягідки доспіли (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 123).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СИРОТЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до сирота́ 1. Бідних сиротят без хліба оставляли [вороги] (Думи.., 1941, 148); У світі є й діти одні — сиротята, Самі без опіки, без хати вони (У. Кравч., Вибр., 1958, 207); Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало.. До того ще дядина — злюща-презлюща, і чоловіком своїм орудувала, а що вже казати за мале дівча-сиротя! (Мирний, I, 1954, 71); — Видиш, жінко? Нам було прийняти сиротя Михайлове, як приносила [Анна] та просила прийняти (Коб., 11, 1956, 245); — Хіба на них розсердишся? І бабунею взивають, і лащаться… А ще ж — сиротята (Головко, І, 1957, 248); * Образно. Пташенятам-сиротятам ягідки доспіли (У. Кравч., Вибр., 1958, 123). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 203.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сиротя -я́ти, с. Зменш.-пестл. до сирота 1). сиротя — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови сиротятко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови сиротяточко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови сиротятко — а, с. Зменш. пестл. до сиротя … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Сиротя.jpg Сиротя1.jpg Сиротя2.jpg

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "Odb_pUzV8rU&t" видео для сервиса "youtube".

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Сиротіти

Сиротина

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Си́рота — як основне значення вживається для позначення дитини, що не досягла повноліття і що росте без одного чи обох батьків (відповідно напів- або повний сирота). В переносному значенні ж так часто називають кожного, хто поніс важку втрату. Слово «сирота» походить від латинського serotinus, що в перекладі означає пізній ( так у давнину називали пізню дитину, адже пізня дитина завжди рано стане сиротою).