Синява
Синява, -ви, ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155. Си́нява — синій колір чого-небудь (неба, моря), серпанок, сутінки. Синюватий відтінок шкіри. Україна[ред. • ред. код] Села:
Синява — Житомирська область, Романівський район Синява — Київська область, Рокитнянський район Синява — Тернопільська область, Збаразький район Річки:
Синява — річка в Житомирській області, ліва притока Лісової Польща[ред. • ред. код] Синя́ва або Сенява — місто в Польщі Синя́ва (пол. Sieniáwa (powiat krośnieński)) — село в гміні Риманів Кросненського повіту Підкарпатського воєводства Словник української мови СИНЯВА, и, жін. 1. Синій колір чого-небудь. Синява неба густішала (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 141); Небо було чисте, якоїсь особливої осінньої синяви (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 49); Катя дивилася.. широко розкритими темно-синіми очима. Зараз ці очі нагадували колір потемнілого вечірнього неба, така глибока і водночас прозора була їхня синява (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 100); // Ясне синє небо. Високо-високо.. летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); У синій синяві рогаликом округлим Став жовтий молодик (Микола Зеров, Вибр., 1966, 112); День був чудесний, десь дзвеніли кулики, тужила чайка,.. іноді пропливала в синяві чапля... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 46); // Серпанок. Крізь синяву туману огні дредноутів горять (Володимир Сосюра, I, 1957, 312); Сніги виблискували на сонці, сліпили очі, далекі байраки огорталися терновою синявою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 539); // поет. Сутінки. Голосіївський ліс. Синява — Вечоровий спокійний розлив (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 147). 2. Синій простір, синя поверхня (про небо, море). Берет [Джузеппе] горить, обвітрені руки на веслах, а весла — як крила в блакиті. Ми летимо. Я принаймні маю таке вражіння, може, од синяви, що кругом обгорнула: вона над нами й під нами, спереду, ззаду, з боків. Навіть повітря здається блакитним (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 416); Він сів.. і почав вдивлятися в зелень дерев і синяву безхмарного неба (Іван Франко, VII, 1951, 79); За городами видно небо.., а під синявою неба геть-геть аж до лісу рябіє усякими квітками велений луг (Степан Васильченко, I, 1959, 328); Сонце вже зайшло, саме була хвилина, коли в синьому небі рожевий промінь ледь помітко мерехтів у безодній синяві, що поволі його поглинала (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 265); Океан повені В глибині чудовен! Скільки тії сили, синяви, краси! (Павло Тичина, II, 1957, 194); Ривок — стрибок — віраж через останню кучугуру, і ось вам море, ось вам його синява, тиха, безмежна... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 228). 3. Синюватий відтінок шкіри. Федяк важко дихав, смертний піт уже вкрив його сірий до синяви лоб (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 467).
Синява під очима — те саме, що Синці під очима (див. синець 1). Медаль далася Ліні нелегко, під очима аж синява підковами лягла (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 137); Не викликав занепокоєння і вигляд доньки — потемніла, вмучена, особливо смужечки синяви під очима, ознака душевних переживань. Все це скидала [Луківна] на дорогу, на холод (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 103).
