Селючка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СЕЛЮЧКА, и, жін., розм. Жіночий рід до селюк. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантини робила все, як треба (Борис Грінченко, II, 1963, 262); Враз відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 421).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119.<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53714-seljuchka.html" title="СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>

Ілюстрації

x140px Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання