Відмінності між версіями «Свічка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Свічка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''свіча. '''Свѣчка. ''Ой зсучу я яру свічку. ''Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя '''свічки''', для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: '''його свічка я́сно горить''', — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой '''чуга'''. Гол. Од. 76. 3) — '''божа'''. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. '''Свічечка, свіченька. ''' | '''Свічка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''свіча. '''Свѣчка. ''Ой зсучу я яру свічку. ''Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя '''свічки''', для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: '''його свічка я́сно горить''', — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой '''чуга'''. Гол. Од. 76. 3) — '''божа'''. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. '''Свічечка, свіченька. ''' | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | СВІ́ЧКА, и, жін. | ||
| + | 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Іван Франко, XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Іван Франко, IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей... (Борис Грінченко, II, 1963, 293); * У порівняннях. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Максим Рильський, I, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Олесь Гончар, IV, 1960, 59); | ||
| + | // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 280); | ||
| + | // у знач. присл. свічкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар'єром (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука і життя, 2, 1967, 22). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | СВІЧА | ||
| + | = свічка | ||
| + | свеча, свечка | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | СВІ́ЧКА, и, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Коцюб., І, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Скл., Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Фр., IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей… (Гр., II, 1963, 293); * У порівн. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Н.-Лев., II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Рильський, І, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. сві́чкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар’єром (Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука.., 2, 1967, 22). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. свічечка, свіченька | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | Существительное | ||
| + | Свеча | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | свічка | ||
| + | -и, ж. | ||
| + | 1) Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення. || перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. || у знач. присл. сві́чкою. Поставити свічку. | ||
| + | 2) спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш в двигунах внутрішнього згоряння. | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кости.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|137iHPwTdy0 }} | ||
| + | {{#ev:youtube| Qrpyft7k_08}} | ||
| + | {{#ev:youtube|90-ZORvPE_0 }} | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | ===[http://lubov-plus.org.ua/korysni-porady-2/yak-hudym-nabraty-vahu/ Як набрати вагу худим?]=== | |
| + | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B9 Материал из Википедии]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Св]] | ||
Версія за 21:45, 30 листопада 2014
Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. Свічечка, свіченька.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІ́ЧКА, и, жін. 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Іван Франко, XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Іван Франко, IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей... (Борис Грінченко, II, 1963, 293); * У порівняннях. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Максим Рильський, I, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Олесь Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. свічкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар'єром (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука і життя, 2, 1967, 22).
"Словопедія"
СВІЧА = свічка свеча, свечка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СВІ́ЧКА, и, ж.
1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Коцюб., І, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Скл., Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Фр., IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей… (Гр., II, 1963, 293); * У порівн. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Н.-Лев., II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Рильський, І, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. сві́чкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар’єром (Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука.., 2, 1967, 22).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Свічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку. Чуб. V. 309. 2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью. Чуб. І. 14. 2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга. Гол. Од. 76. 3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. I. 21. Ум. свічечка, свіченька
ЯНДЕКС словари
Существительное Свеча
Словари и энциклопедии на Академике
свічка -и, ж. 1) Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення. || перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. || у знач. присл. сві́чкою. Поставити свічку. 2) спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш в двигунах внутрішнього згоряння.
Цікаві факти
Ілюстрації
|
|
|
