Свідомий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. Як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


СВІДО́МИЙ, а, е. 1. Який має свідомість (у 1, 2 знач.). Чого Ви хочете умирати? Чи гадаєте, що ліпше.. переходити з органічного світу свідомого в неорганічний і несвідомий? (Василь Стефаник, III, 1954, 130). 2. Пов'язаний з розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя; // Який спирається на систему певних поглядів. Світогляд І. В. Мічуріна як свідомого матеріаліста-діалектика остаточно сформувався після перемоги Великого Жовтня, в процесі глибокого вивчення теорії марксизму-ленінізму (Український біохімічний журнал, XXVII, 4, 1955, 419). 3. Який має свідомість (у 2 знач.); який правильно розумів й оцінює навколишню дійсність. — Я хочу нарешті бути свідомим.. і вияснити собі все як слід, а там — що буде, те буде (Леся Українка, III, 1952, 681); В члени партії приймаються свідомі, активні і віддані справі комунізму робітники, селяни і представники інтелігенції (Статут КПРС, 1961, 7); — Революції потрібні свідомі бійці, революція — це не тільки визволення з-під класового гніту, це велике світло для трудової людини (Олесь Гончар, II, 1959, 342); // Перейнятий свідомістю. [Жірондист:] Я б тішився, що прийшлим поколінням послужить, може, нащось сяя туга, сей жаль безумний за нелюдським щастям свідомого конання для ідеї (Леся Українка, II, 1951, 179); Комунізм на відміну від усіх попередніх суспільних формацій виникає не стихійно, а створюється свідомою, творчою працею радянського народу (Комуніст України, 2, 1969, 3); // чого. Який розуміє, усвідомлює що-небудь. Свідомий свого стану робітник се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів (Леся Українка, VIII, 1965, 26); Став затихати галас. Але Шумило, свідомий своєї гідності, не починав, чекав, доки зовсім не стихне на майдані (Андрій Головко, II, 1957, 308); Ми, шануючи й люблячи традиції,.. беручи із світової скарбниці все пожиточне, свідомі того, що ми живемо в новому світі і тому зобов'язані сказати нове слово (Максим Рильський, IX, 1962, 10). 4. Зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно. — Сьогодні Русевич знов категорично заборонив нам мріяти про щось подібне.. Ну, а мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 60); // Ужитий з наміром, з певною метою. Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми — свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані — в «Полтаві» Пушкіна чи в його «Гусарі» (Максим Рильський, III, 1956, 90).

Свідомий себе, рідко — при повній пам'яті, свідомості. — Дозвольте, містер Іван, хто вас навчив ставитись до нас з таким упередженням? Адже ми ваші союзники. Ми поважаємо вас.. — А я ні. — Як — ні? Чому?.. Ви цілком свідомі себе? (Олександр Довженко, I, 1958, 304).