Свідок
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІ́ДОК, дка, чол. 1. Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець. [Сидір:] У нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! [Олекса:] Та бога ви побійтеся! Я вам десять свідків покажу, що в ту ніч, як у старшини коней покрадено, я був аж у Висці, на весіллі (Карпенко-Карий, І, 1960, 43); Після того як весняна повідь затопила хату Бондаря Тихона, в печі знайшли живого сома.. Бицик був свідком цієї події (Олесь Донченко, VI, 1957, 8); // Сучасник і спостерігач чого-небудь. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 334); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85); // Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік. Глянь з високості на сі піраміди! В них кожний камінь — проречистий свідок муки народу твого (Леся Українка, I, 1951, 254); Лавра [в Києві] — наш стародавній свідок виникнення і розвитку книгодрукування на Україні (Павло Тичина. III, 1957, 271); Голим віттям шурхотить об скло старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 160); * У порівняннях. Третини села як не було.. Напівзруйновані димарі стояли, як німі свідки нещастя (Олександр Довженко, I, 1958, 174). Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей. Закадили панотці.. І полилась їх розмова — щира, непотайна; без жадних свідків, чужих і своїх рідних (Нечуй-Левицький, I, 1956, 120); Живий свідок — спостерігач або безпосередній учасник яких-небудь подій. Після смерті Анта декому здалося, що без нього жити в Любячі стало навіть легше, краще, бо він був живим свідком минулого, а такі свідки зайві (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); І слухають книгу війни і спомини свідка живого молодші брати Кошового (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 33); Наочний свідок див. наочний; Німий свідок див. німий; При свідках — у присутності кого-небудь. — Добре, діду! Гроші заплачу швидко, при свідках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194). 2. Особа, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. Викликають свідків. Свідки доводять, що Гнат сварився в жінкою, вигнав її з хати, нахвалявся вбити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суддя викликала свідків: усі були присутні, вставали на виклик у різних місцях зали і знову сідали (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 250). 3, Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, вробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Іван Франко, III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Народна творчість та етнографія, 6, 1967, 44). 3. Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось. — Я ту [сюди] покличу писаря, зробимо контракт при свідках у нотарія [нотаріуса], і я вам зараз дам гроші (Фр., III, 1950, 70); Наречені розписуються. До столу підходять свідки молодого і молодої (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 44).
СВІДОК
(той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | сві́док | сві́дки |
| Родовий | сві́дка | сві́дків |
| Давальний | сві́дкові, сві́дку | сві́дкам |
| Знахідний | сві́дка | сві́дків |
| Орудний | сві́дком | сві́дками |
| Місцевий | на/у сві́дкові, сві́дку | на/у сві́дках |
| Кличний | сві́дку | сві́дки |
Ілюстрації
Див. також
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/svidok 2. http://slovopedia.org.ua/31/53409/29391.html
