Свинюшник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свинюшник, -ка, м. = Свининець. Чуб. VІІ. 395.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВИНЮ́ШНИК, СВИНУ́ШНИК, а, чол., рідко. 1. Те саме, що свинарник. Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та свинюшники (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Одна каса в коморі під бочкою зарита, друга — під грушею, біля свинюшника. Про день чорний мідну копійку варив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 114); * У порівняннях. Брудно там [у хаті], як у свинушнику (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 141). 2. перен., розм. Брудне, неохайне приміщення. Я все частіш і частіш тікаю до своєї хати, аби не бачити тої неохайності, в якій він живе: з хати своєї зробив свинушник (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 157).

Ілюстрації

svinush.jpg http://iskra-sev.ru/sites/default/files/styles/472x332/public/field/image/2016-06-14_12-59-38.jpg?itok=vhHYf__g image.jpg image.jpg

Медіа

[1]

Аудіа

Цікаві факти

Заголовок

Підзаголовок

Текст Більше читайте тут: [посилання]

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[Посилання СЛОВО]

[Посилання СЛОВО]