Відмінності між версіями «Свердан»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Св]]
 
[[Категорія:Св]]
 
   
 
   
 +
==Словарь української мови==
 +
1. '''Цвіркун, а,''' чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. ''Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); ''Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином'' (Данило Мордовець, I, 1958, 204); ''Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи'' (Панас Мирний, IV, 1955, 302);
 +
 +
2. Польова комаха цієї родини; коник. ''В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна'' (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); ''Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни'' (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); ''Під вербами співають польові цвіркуни'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); ''Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо'' (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); '''Образно:''' ''— Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників]'' (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); '''У порівняннях:''' ''— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); ''Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті'' (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).
 +
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
=[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275475.html Орфографічний словник української мови=
+
'''Цвіркун''' — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.
цвірку́н
+
 
іменник чоловічого роду, істота
+
'''Цвіркуни''' — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
ЦВІРКУН
+
 
(польовий) коник-<стрибунець>; цвіркунча, цвіркунчик, цвіркунець
+
'''Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому''' — хто-небудь легковажно себе поводить. ''Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі'' (Грицько Григоренко).
 +
 
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
 +
'''Цвіркун''' - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).
 +
 +
Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.
 +
 +
У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».
 +
 +
Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.
 +
 +
Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.
 +
 +
Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.
  
==Див. також==
+
==Додаткові дані==
  
==Джерела та література==
+
[[Цвіркун]]
  
==Зовнішні посилання==
+
==Рекомендовані джерела==
 +
* [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.].
 +
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
 +
* Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]

Версія за 15:29, 4 грудня 2013

Свердан, -на, гл. = Цвіркун. Вх. Пч. II. 27.

Словарь української мови

1. Цвіркун, а, чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином (Данило Мордовець, I, 1958, 204); Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний, IV, 1955, 302);

2. Польова комаха цієї родини; коник. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); Під вербами співають польові цвіркуни (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); Образно: — Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); У порівняннях: — Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).

Сучасні словники

Цвіркун — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.

Цвіркуни — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.

Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому — хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).


Ілюстрації

Цвіркун.jpg Цвіркун1.jpg Цвіркун2.jpeg

Медіа

Цікаві факти

Цвіркун - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).

Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.

У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».

Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.

Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.

Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.

Додаткові дані

Цвіркун

Рекомендовані джерела

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187..
  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
  • Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.