Сваритися

Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. НВолын. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Коцюб., І, 1955, 26); Зразу сварилися, Далі побилися Кум з Пазюком (Фр., XI, 1952, 117); Відколи ми тут, ніхто ні з ким не свариться (Л. Укр., V, 1956, 148); З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (Крим., Вибр., 1965, 335); Він і за життя ніколи не сварився з батьком Антом, розмовляв шанобливо й ласкаво (Скл., Святослав, 1959, 21); Жив учитель тихо, ні з ким не сварився (Петльов., Хотинці, 1949, 167); * Образно. Потік шумів, сварився з валунами, побілівши від злості (Томч., Готель.., 1960, 15); Горобці весело сварилися (Перв., Невигадане життя, 1958, 140); * У порівн. Навколо гуло, гуркотіло, гриміло, ніби сварилися між собою хмари, гори і свавільні вітри (Ів., Вел. очі, 1956, 67).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації