Саєт

Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 4 26. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

САЄ́Т, у, чол., САЄ́ТА, и, жін., заст. Ґатунок тонкого англійського сукна. Коли в кого жупан, то сама чиста саєта (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 281);

// Ґатунок оксамиту. Саєти блищали (Панас Мирний, I, 1949, 169); * У порівняннях. Сонце сідало, ..у воді дерево грало, наче шовки та саєти (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 376);

// Вироби, одяг із цих тканин. Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (Словник Грінченка); Далі за столами.. панство вельможне: убране в саєти, єдваби, златоглави (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); Він ходив в саєтах, Жив у палатах (Іван Франко, X, 1954, 151).

Орфографічний словник української мови

Сає́т іменник чоловічого роду

тканина рідко

Жайворонок. Знаки української етнокультури

Cає́т = сає́та — ґатунок старо­винного тонкого англійського сук­на; також ґатунок оксамиту і виро­би з цих тканин; ознака заможно­сті й багатства. Штани з дорогої саєти (П. Куліш); Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (казка).