Самоцвіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Само́цвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
