Відмінності між версіями «Самосвідомість»
| (не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e6/Chifflart_conscience001.JPG | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e6/Chifflart_conscience001.JPG | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Самосвідо́мість (англ. Self-consciousness, рос. Самосознание, нім. Selbstbewusstsein) — рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі. | Самосвідо́мість (англ. Self-consciousness, рос. Самосознание, нім. Selbstbewusstsein) — рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі. | ||
| + | |||
| + | Прояви самосвідомості відрізняються різноманітністю форм: | ||
| + | когнітивний аспект психічної діяльності людини виявляється в самовідчуттях, самоаналізі, самооцінці. | ||
| + | афективний аспект — у скромності, самолюбстві. | ||
| + | регулятивний аспект — у самоконтролі, самодисципліні та ін. властивостях. | ||
| + | '''Психологія''' | ||
| + | У психології самосвідомість розуміється як психічне явище, усвідомлення людиною себе суб'єктом діяльності, в результаті якої уявлення людини про саму себе складаються в мисленний образ Я. | ||
| + | |||
| + | На відміну від самообізнаності, самосвідомість може бути часто проблемою. Вона часто асоціюється з соромливістю і збентеженістю і може вплинути на самооцінку. У позитивному контексті, вона може вплинути на розвиток індивідуальності, оскільки під час високої самосвідомості люди часто найближче приходять до пізнання себе. Самосвідомість впливає на людей в різній мірі, так як деякі люди є постійно само-спостережливі чи само-зайняті, а інші цілком забутливі про себе. | ||
| + | '''Філософія''' | ||
| + | У філософії самосвідомість є усвідомленням самого себе, рефлексія свідомості відносно себе. Самосвідомість одночасно розуміється і як акт (дія) рефлексії усвідомлення себе і як результат такої рефлексії — знання себе. Самосвідомість є умовою того, що свідомість зберігає себе в часі — утримує себе як одна і та ж свідомість. При цьому говорять про єдність самосвідомості. В свою чергу єдність самосвідомості є умовою всякої єдності у світі (див. Кант). В суто філософському значенні свідомість є завжди — вона не може ані початися, ані припинитися, оскільки в строго філософському значенні вона розуміється як сама умова констатації світу, як сам спосіб буття і даності світу. Відповідно цьому самосвідомість розуміється як єдність суб'єкта, що лежить в основі всякої свідомості. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 12:30, 25 листопада 2017
Сучасні словники
Самосвідо́мість (англ. Self-consciousness, рос. Самосознание, нім. Selbstbewusstsein) — рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення. Самосвідомість є усвідомленням особою самої себе на відміну від інших — інших суб'єктів і світу взагалі.
Прояви самосвідомості відрізняються різноманітністю форм: когнітивний аспект психічної діяльності людини виявляється в самовідчуттях, самоаналізі, самооцінці. афективний аспект — у скромності, самолюбстві. регулятивний аспект — у самоконтролі, самодисципліні та ін. властивостях.
Психологія
У психології самосвідомість розуміється як психічне явище, усвідомлення людиною себе суб'єктом діяльності, в результаті якої уявлення людини про саму себе складаються в мисленний образ Я.
На відміну від самообізнаності, самосвідомість може бути часто проблемою. Вона часто асоціюється з соромливістю і збентеженістю і може вплинути на самооцінку. У позитивному контексті, вона може вплинути на розвиток індивідуальності, оскільки під час високої самосвідомості люди часто найближче приходять до пізнання себе. Самосвідомість впливає на людей в різній мірі, так як деякі люди є постійно само-спостережливі чи само-зайняті, а інші цілком забутливі про себе.
Філософія
У філософії самосвідомість є усвідомленням самого себе, рефлексія свідомості відносно себе. Самосвідомість одночасно розуміється і як акт (дія) рефлексії усвідомлення себе і як результат такої рефлексії — знання себе. Самосвідомість є умовою того, що свідомість зберігає себе в часі — утримує себе як одна і та ж свідомість. При цьому говорять про єдність самосвідомості. В свою чергу єдність самосвідомості є умовою всякої єдності у світі (див. Кант). В суто філософському значенні свідомість є завжди — вона не може ані початися, ані припинитися, оскільки в строго філософському значенні вона розуміється як сама умова констатації світу, як сам спосіб буття і даності світу. Відповідно цьому самосвідомість розуміється як єдність суб'єкта, що лежить в основі всякої свідомості.
