Відмінності між версіями «Рідно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
                                                                      РІ́ДНО, присл.
 +
 +
1. Те саме, що по-рідному. А матуся... Ні, не видно — тільки чорнії стовпці... То ж було всміхнеться рідно (Павло Тичина, II, 1957, 138); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Терень Масенко, Як пахне земля, 1958, 9); Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12).
 +
 +
2. Щиро, від усієї душі, приязно. Хлопець посміхається до неї довірливо й рідно (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 82).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 23:17, 25 листопада 2018

Рідно, нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. Рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

                                                                     РІ́ДНО, присл.
1. Те саме, що по-рідному. А матуся... Ні, не видно — тільки чорнії стовпці... То ж було всміхнеться рідно (Павло Тичина, II, 1957, 138); Так ви рідно добою весінньою Шумите у нічній глибині Дальнім степом, дощем, Україною Та усім найдорожчим мені (Терень Масенко, Як пахне земля, 1958, 9); Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12).
2. Щиро, від усієї душі, приязно. Хлопець посміхається до неї довірливо й рідно (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 82).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання