Відмінності між версіями «Рідко»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC_0023.JPG|x300px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC_0023.JPG|x300px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YURY5914.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YURY5914.jpg|x300px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 17:24, 16 листопада 2019
Рідко, нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. Ум. Ріденько, рідесенько.
Зміст
Сучасні словники
РІДКО. Присл. до рідкий 3—5. Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки (Павло Тичина, I, 1957, 5); Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 75); Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька, та й те траплялось дуже рідко (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329). Рідко де — в небагатьох місцях; Рідко коли див. коли 1; Рідко хто — майже ніхто. Тепер цією стежкою, видно, рідко хто ходить, кущі порозростались, хапають з усіх боків за одежу, мов живі (Олесь Гончар, II, 1959, 253); Рідко.., щоб не... — уживається для підкреслення чи наголошення повторюваності якої-небудь дії. Рідко траплявся такий щасливий рік, щоб не було пожежі в місті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50).
Ілюстрації
|
|
