Рівень

Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.

Тлумачення слова у словниках

1. Умовна горизонтальна лінія або площина, що служить межею висоти, яку має або на якій міститься хто-, що-небудь. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці, майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (І.Фр., II, 1950, 9). Висота стояння води. Водомірний стовп надвечір показував невеличке збільшення рівня води в Ангарі (М.Трубл., І, 1955, 83). На рі́вні; На рі́вень чого, з чим – на однаковій висоті з чим-небудь. Я падаю на схилі насипу і вмощуюсь якнайзручніше. Голова моя на рівні шпал (П.Кол., На фронті.., 1959, 98). Рі́вень мо́ря – умовна вихідна точка для визначення висот на земній поверхні. Отож ліземо вгору. Ми вже на півверсти над рівнем моря (М.Коцюб., III, 1956, 138).

2.Рівень чого, який, перен. Ступінь якості, величина і т. ін., досягнуті у чому-небудь. Підполковник Мороз, командири взводів щодня перевіряли рівень підготовки, підтягали відстаючих, заохочували кращих (І.Багмут, Служу РС., 1950, 66); Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень (С.Жур., Звич. турботи, 1960, 11). Рівень кого. Ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки і т. ін. Ать-два! Ать-два! – вигукував капітан Глоба, священнодійствуючи [священнодіючи]. А Шевченко в думці вторив йому, підроблюючись під убогий його рівень (З.Тулуб. В степу., 1964, 124). Життє́вий (життьови́й) рі́вень – ступінь добробуту. На найви́щому рі́вні – між керівниками урядів, партій, держав. Стокгольмська сесія Всесвітньої Ради Миру звернулась до всіх народів із закликом розгорнути широку кампанію за переговори на найвищому рівні (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1). На рі́вні: а) як слід, як треба, як належить. [Родіон (подивився на його годинник):] Точно! Ідіть, Антоне Лукичу. Щоб все було на рівні… (О.Корн., Над Дніпром, 1960, 15); б) (чого) у повній відповідності з чим-небудь. Вміти творити – це означає бути також мислителем своєї епохи,… бути на рівні передових ідей свого часу (О.Довж., III, 1960, 14). Підня́тися (піднести́ся і т. ін.) на рівень. Дорости́ (опусти́тися і т. ін.) до рівня. Підня́ти (ви́важити і т. ін.) на рі́вень кого, чого – стати самому чи зробити кого-, що-небудь таким, як хтось інший або щось інше у розумовому, культурному, виробничому і т. ін. відношенні. Наше панство не доросло до рівня стародавнього Риму, де кожен з гордістю поспішав на захист ойчизни [вітчизни] (З.Тулуб, Людолови, II, 1957, 474); Місто – ось та архімедівська точка опори, що потрібна, щоб виважити країну на рівень інших (А.Головко, II, 1957, 277).

3. Простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини; ватерпас. Рівень являє собою металевий корпус, всередину якого вставлена скляна, трубочка (ампула), наповнена будь-якою рідиною (Слюс. справа, 1957, 124); Для перевірки горизонтальності використовують… прилад – рівень (Фізика, І, 1957, 19).

Джерело: Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 547.

Ілюстрації