Рядовий

Рядовий, -а, -е. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. І. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. ХП. 513. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. Мкр. Н. 16. 6) = Рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину. Чуб. V. 860.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Рядови́й, а́, е́. 1. Який не виділяється з-поміж інших, не має якихось специфічних особливостей. ● звичайний, про́сти́й, буде́нний. 2. Який не перебуває на керівній посаді. / військ. Який не належить до командного складу. / у знач. ім. рядови́й, ого, ч. Найнижче військове звання. ● солдат. (Тлумачний словник української мови)

Рядови́й, -а́, -е́. 1. Що нічим не вирізняється з-поміж інших, не має якихось специфічних особливостей; простий, звичайний. // Будений, звичайний. 2. Який не перебуває на керівній посаді, не провідний. / у знач. ім рядови́й, -во́го, ч. Той, хто не перебуває на керівній посаді, не є провідним працівником. 3. військ. Який не належить до командного складу. // у знач. ім. рядови́й, -во́го, ч. Найнижче військове звання; солдат. 4. с. г. Те саме, що рядко́ви́й. 5. заст. Черговий, наступний. 6. діал. Рядняний.(Великий тлумачний словник української мови)

Рядови́й, -а́, -е́. 1. Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних особливостей; простий, звичайний. // Будений, звичайний. 2. Який не перебуває на керівній посаді, не провідний. / у знач. ім. рядови́й, -во́го, ч. Той, хто не перебуває на керівній посаді, не є провідним працівником. 3. військ. Який не належить до командного складу. // у знач. ім. рядови́й, -во́го, ч. Найнижче військове звання; солдат. 4. с. г. Те саме, що рядко́ви́й. 5. заст. Черговий, наступний. 6. діал. Рядняний. (Великий тлумачний словник сучасної української мови )

Ілюстрації