Відмінності між версіями «Руїна»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ру]] | [[Категорія:Ру]] | ||
| − | == | + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== |
| − | + | РУЇНА, и, жін. | |
| + | |||
| + | 1. перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7) | ||
| + | 2. розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані. Хоч не зруйнована — руїна ся будова, З усіх кутків тут пустка вигляда (Леся Українка, І, 1951, 71) | ||
| + | 3. перен. Те, що залишилось, уціліло від чого-небудь, що зникло, минуло. Державна організація виникла на руїнах первісно-общинного ладу (Історія СРСР, I, 1956, 11) | ||
| + | 4. перен., розм. Немічна від старості або хвороби людина. — Така руїна, просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Леся Українка, III, 1952, 530) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:39, 1 листопада 2013
Руїна, -ни, ж. 1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Шевч. 36. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн. Шевч. 149. 2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, щодень його руїна назирає. К. Іов. 39. 3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну. К. Іов. 47.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РУЇНА, и, жін.
1. перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7) 2. розм. Будівля, що перебуває у надзвичайно занедбаному стані. Хоч не зруйнована — руїна ся будова, З усіх кутків тут пустка вигляда (Леся Українка, І, 1951, 71) 3. перен. Те, що залишилось, уціліло від чого-небудь, що зникло, минуло. Державна організація виникла на руїнах первісно-общинного ладу (Історія СРСР, I, 1956, 11) 4. перен., розм. Немічна від старості або хвороби людина. — Така руїна, просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Леся Українка, III, 1952, 530)
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
