Відмінності між версіями «Рукодайний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3aac98d-861458c-prykordonnyk.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 12:00, 28 березня 2024
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
==Сучасні словники==
РУКОДАЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні).
Рукодайний слуга - вірний слуга. Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46); Рукодайний холоп - кріпак, який перебуває у договірних відносинах з поміщиком. Князь Ружинський на нього, як на холопа рукодайного, покрикує (Ле, Хмельницький, І, 1957, 92).
Зміст
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мовиСловник української мови
