Відмінності між версіями «Рукавиця»

Версія за 15:42, 8 листопада 2013

Рукави́ця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485.

2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. Рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.

Сучасні словники

Рукавиця - іменник жіночого роду

Рукавиця: 1) рукавица; варежка (вязаная)

2) (в рыцарских доспехах) ист. перчатка

Рукавиця: ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя; ні світові не кинув рукавиці, щоб стати в бій з ним.., а тільки духом линеш до зірниці по силу й світло.., тоді єси великий справді ти (У. Кравченко).

міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).

Ілюстрації

Див.також

1.Словник