Відмінності між версіями «Руйновище»

Поточна версія на 00:18, 5 листопада 2018

Руйно́вище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах.

РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); // Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219).

Орфографія

руйновище - іменник, середній рід, неістота

Словник синонімів

РУЇ́НАперев. мн. (залишки зруйнованої споруди, населеного пункту), РУЙНО́ВИЩЕ, ЗВА́ЛИЩЕрозм.,ГРУЗрозм.,РОЗВА́ЛИЩЕрозм. рідко,РУМО́ВИЩЕзаст.,ПРАХзаст.Нехай же сад всесвітній устає Там, де ридала мати на руїні! (М. Рильський); Він дивився на новий будинок, що стояв на місці руйновища (С. Журахович); То тут, то там визирали сірі звалища будівель - свідків славного минулого (Юліан Опільський); Ми столицю підіймаєм з грузів (Л. Дмитерко); Поодинокі перехожі зрідка з’являлися то там, то там серед розвалищ (П. Загребельний); Замість двоповерхового будинку станції побачив румовище (В. Гжицький); Сяє [зірка] .. Над заліза потлілим прахом (А. Малишко).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 898.

Зовнішні посилання