Відмінності між версіями «Розікласти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
Рядок 58: Рядок 58:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:54, 26 листопада 2018

Розікласти, -ся. См. Роскладати, -ся.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗІКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех.

1. Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (все або багато чого-небудь). Баба принесла ложки, видельця й ножі й розкладала їх [на столі] з такою повагою, неначе готувалась приносити жертву богам (Н.-Лев., III, 1956, 47); Він помагав мені розкласти речі в призначеній для мене кімнаті (Коцюб., II, 1955, 246); // Класти на якій-небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну тощо, готуючись до роботи, обіду, відпочинку і т. ін. Під возом в холодочку на розстеленій ряднині мати розкладала полудень (Іщук, Вербівчани, 1961, 14); Озирнувся [Тимко], вона вже стояла ззаду і посміхалась: — Давай тобі постельку постелю,— і швидко почала розкладати постіль (Тют., Вир, 1964, 477); Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки (Епік, Тв., 1958, 464); Дідок завжди сидів у своєму кутку за піччю, розіклавши біля себе своє немудре майно: ножиці, циганську голку, нитки і різне шкураття (Тют., Вир, 1964, 358); // Розміщувати, розставляти що-небудь у порядку, зручному для загального огляду. Хлопці вже починали читати склади на.. табличках, які розкладав і складав професор (Фр., II, 1950, 58); — Збудуємо з цієї хати-пустки клуб, а потім розкладемо тут наші експонати, гербарії, колекції, зібране насіння, коробки з жуками та метеликами,— захоплено продовжував Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 23); // Розподіляти що-небудь на порції. Торти розкладають на десертні тарілочки лопаточками, а пиріжки і печиво — щипцями (Укр. страви, 1957, 399); — Прошу, — вклоняється господиня, — сідайте до столу.. — Марія Миронівна розкладає яєчню (Собко, Матв. затока, 1962, 210); // Класти у певному порядку гральні карти, займаючись ворожінням або пасьянсом. Коло лампи нахилившись сиділа молодиця й розкладала брудні, обірвані, м’які карти (Григ., Вибр., 1959, 189); Звеліла [пані] подати чаю, замовкла, задумалась й знов розклала пасьянс (Коцюб., II, 1955, 247).

Розклада́ти (розкла́сти, розікла́сти) чемода́н (скри́ньку і т. ін.) — виймаючи речі з чемодана (скриньки і т. ін.), розбирати їх, розміщати, розставляти. Звичайно, можна було сказати, що вона не вкладає, а, навпаки, розкладає свій чемодан, але дурити Дарину Павлівну Марта не могла (Собко, Срібний корабель, 1961, 139); Тоня розклала свою сумку-аптечку (Головко, І, 1957, 466).

2. Класти що-небудь, розправляючи, розтягуючи по поверхні. Здається, він ладен був скаржитись на складачів карти, та біда, що нікуди було подати скаргу. Тому Антонович сам робить і висновок, наче виставляє школярам оцінку. — Я їх навчу складати,— погрожує він, розкладаючи карти на вичовганих колінах (Гончар, III, 1959, 275); Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розклав великі шматки полотна білити на сонці (Коцюб., І, 1955, 17); // Класти, розкриваючи що-небудь (книгу, зошит і т. ін.). Я сідаю біля нього [директора] й розкладаю на столі конституцію (Ю. Янов., II, 1958, 35); Не спить він [Ілліч] і, книгу розклавши якусь, Кінчає статтю, ще в купе розпочату (Бажан, Роки, 1957, 249); // Простягати, простирати що-небудь (гілля, крила, ноги і т. ін.). Стара дуплява грушка широко розкладала довге гілля (Кобр., Вибр., 1954, 166); // Розставляти який-небудь складений предмет, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання. Брезентова розкладайка жде свого господаря в садку. Віталик розклав її, випробував, приліг (Гончар, Тронка, 1963, 105).

3. Укладаючи дрова, хмиз і т. ін., розпалювати, розводити вогонь. Ніхто не знав, що робити: чи спати йти лягати, чи знову розкладати ватру та лагодити сніданок (Хотк., II, 1966, 154); Мов в купальну ніч на грищі Розіклали ось кострище Та й засіли околеса, Як рибалки коло плеса (Манж., Тв., 1955, 169).

Словник синонімів ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ[РОЗДІ́ЛЮВАТИрідше], ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИрозм.,ШМАТУВА́ТИрозм., РОЗШМАТО́ВУВАТИрозм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИрозм.,ПОЛОВИ́НИТИрозм. (на дві частини); РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ (на дрібні частини); РОЗПОДІЛЯ́ТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПРИДІЛЯ́ТИрозм. (перев. між кимсь, чимсь); КЛАСИФІКУВА́ТИ, ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, ДИФЕРЕНЦІЮВА́ТИ (за групами, категоріями); РОЗМІРЯ́ТИ[РОЗМІ́РЮВАТИ] (міряючи); РОЗМІЧА́ТИ[РОЗМІ́ЧУВАТИ] (ставлячи мітки, позначки); ШАРУВА́ТИ (на окремі шари). - Док.: поділи́ти, розділи́ти, почленува́ти, розчленува́ти, розчлени́ти, розщепи́ти, розітну́ти, розби́ти, розпаюва́ти, розшматува́ти, пошматува́ти, роздвої́ти, переполови́нити, роздрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, розподіли́ти, розкла́сти, приділи́ти, розкласифікува́ти, підрозділи́ти, розмі́ряти, розмі́тити. - Будемо усе паювати на три частки.. Ділимо все на тебе, на мене й на батька (М. Стельмах); Грошики, як слідує, вірно поділяли: Копу поєдналися батюшці- попові, Другу копу нарівно дякону й дякові (Я. Щоголів); Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ’яненко); Сіла [пані] напротив нього на кріслі і принялась розділювати булки (І. Франко); Колій приготувався членувати тушу (А. Іщук); Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (з наукової літератури); Шведські дослідники винайшли прилад, за допомогою якого можна розщепити людську волосину на 5000 волокон (з газети); У місячні ночі срібно-синюватий промінь, наче лезо довгого меча, розтинав навпіл кімнату (Н. Рибак); Командири сиділи в школі і розбивали нове поповнення по сотнях (П. Панч); Кілька колгоспниць шматували ножами великі паляниці (І. Ле); Нема гірше, яктебе розшматують надвоє (Панас Мирний); Уже щуку обскребла і роздвоїла (Словник Б. Грінченка); Шрам переполовинив вподовж йому лоба (М. Іщенко); - Нагорі корнюра воно [масло] розбивається на безліч струменів, які ллються вниз цілою системою сходинок, що уповільнюють спускання й ще більше роздрібнюють ті струмки (Ю. Шовкопляс); А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить (Словник Б. Грінченка); Доля намагається порівну розподілити: одному - талант, іншому - заможніших батьків (В. Дрозд); Коли б, розкладаючи речі, природа Не залишала цих тіл неподільних, то вже більш нічого З решток загиблих речей не могла би вона утворити (переклад М. Зерова); Записавши всіх, шафар кожному приділив роботу (Н. Кобринська); Щоб зорієнтуватися в художніх творах, ми класифікуємо їх за родами, видами і жанрами (з журналу); Висновки експертів можна підрозділити на категоричні.. і вірогідні, або гадані (з журналу); - Хіба вони там не знають, що землю в нас люди вже між собою поділили? - ..Кажуть, що неправильно Цимбал панську землю розміряв (О. Гончар); Бригадир розмітив лист заліза (з газети). РОЗПУСКА́ТИ (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), РОЗБЕ́ЩУВАТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПСУВА́ТИ, РОЗПАСКУ́ДЖУВАТИрозм., РОЗТЛІВА́ТИрозм. - Док.: розпусти́ти, розбе́стити, розкла́сти, зіпсува́ти, розпаску́дити, непутитирозм.розтли́ти. - Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! (Марко Вовчок); - До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А. Шиян); - Ти навіть не уявляєш собі, як цей сотник у твоєму ж воєводстві розкладає людей (І. Ле); - Розпестила її доярка Ївга, - докірливо зітхає Леонтій. - Геть розпаскудила (І. Волошин); Багато нашого брата горілка непутить (Словник Б. Грінченка).

4. Ділити на складові частини, елементи. Слухає, слухає [Марусяк] .., з хоробливою швидкістю розкладає звук на його складники, підшукує причини (Хотк., II, 1966, 245); З допомогою світла рослина розкладає вуглекислий газ, що є в атмосфері, на кисень і вуглець (Фізика і с. г., 1948, 53); Капличка така проста, що можна її розкласти на два-три елементи (Коцюб., II, 1955, 240); Якби кисень, що поглинається земними рослинами і тваринами у процесі дихання, не утворював воду, то протягом двох мільйонів років рослинність земної кулі розклала б всі моря і океани, всю воду на землі (Наука.., 8, 1953, 19); // Подавати який-небудь математичний вираз у вигляді суми або добутку інших виразів. Розкласти число на доданки; // Аналізуючи що-небудь, ділити умовно на складники. Людина розкладає розумом на найпростіші елементи все довкола, навіть саму себе (Мушк., Серце.., 1962, 184); Єсть різні елементи, на які можна розкласти всяку творчість аналізом (Еллан, II, 1958, 69).

Розклада́ти (розкла́сти) на но́ти — писати музику на який-небудь текст. Та й купер’яни ніби вже давно Живуть лише у пісні, що розклав На ноти Лисенко (Рильський, Зграя.., 1960, 50).

5. розм. Піддавати що-небудь детальному аналізові. Говорив Суворий .. Він розкривав перед аудиторією минуле культурницьких і культурних процесів, по ниточці розкладав течії (Досв., Вибр., 1959, 385).

Розклада́ти (розкла́сти) в умі́ (і сяк, і так і т. ін.) — все зважувати перед тим, як приймати яке-небудь рішення. [Грицько:] Уже ж я і сяк розкладаю, і так; голова кругом від думок іде, і нічого не пригадаю (Мирний, V, 1955, 152); Розкла́дати (розкла́сти) по пу́нктах — привести у певну систему, логічну послідовність.

6. Розподіляти що-небудь між кимсь, керуючись певними розрахунками. Він своє поземельне справив, розклад, що на церкву або на що друге розкладають, оддав (Григ., Вибр., 1959, 260); Суд вирікала [Дідона], закони заводила і поміж людьми То постановою, То жеребком розкладала роботи (Зеров, Вибр., 1966, 236).

7. перен. Доводити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовувати. Капіталізм, з його експлуатацією людини людиною, з його шовіністичною і расистською ідеологією, з властивим йому моральним занепадом, розгулом спекуляції, корупції, злочинності розкладає суспільство, сім’ю, людину (Програма КПРС, 1961, 28); — Ти навіть не уявляєш собі, як цей сотник у твоєму ж воєводстві розкладає людей (Ле, Наливайко, 1957, 69)

Словник фразеологізмів

кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Стельмах); Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (М. Олійник); Були ці пісні у пам’яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти (Марко Вовчок); Та й купер’яни ніби вже живуть лише у пісні, що розклав на ноти Лисенко (М. Рильський). поло́жено на го́лос. Ліричні вірші Франка просяться часто в музику. Деякі з них справді положено на голос Лисенком (М. Коцюбинський).

кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Стельмах); Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (М. Олійник); Були ці пісні у пам’яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти (Марко Вовчок); Та й купер’яни ніби вже живуть лише у пісні, що розклав на ноти Лисенко (М. Рильський). поло́жено на го́лос. Ліричні вірші Франка просяться часто в музику. Деякі з них справді положено на голос Лисенком (М. Коцюбинський).

розкла́сти / розклада́ти по поли́чках що, рідко кого. Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність. Любить чоловік [Кирик] дивитися за порядком не тільки на своєму обійсті, а й на чужому, і в сусідську душу прагне зазирнути, щоб розкласти все там по поличках (Є. Гуцало).

Ілюстрації

P1.jpeg P2.jpeg P3.jpeg P4.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 700. Словник синонімів Словник фразеологізмів

Зовнішні посилання