Відмінності між версіями «Розібгати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
  
РОЗІБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.  * Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Тарас Шевченко, II, 1963, 387).
+
РОЗІБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.  
 +
  * Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Тарас Шевченко, II, 1963, 387).
 +
 
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 681.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 681.
  

Версія за 17:48, 25 жовтня 2017

Розібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОЗІБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.

* Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Тарас Шевченко, II, 1963, 387).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 681.

"Словопедія" 

Орфографічний словник української мови: РОЗІБГАТИ

розібга́ти дієслово доконаного виду


Українсько-російський словник: РОЗІБГАТИ

Расправить что-то свернутое; раскрутить, развернуть.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: розібгати

розібгати -аю, -аєш, док. , перех. Розправити що-небудь згорнуте.


Ілюстрації

Розібгати.jpg Розібгати 2.jpg