Відмінності між версіями «Розлив»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
4. перен. Великий, широкий рум'янець. | 4. перен. Великий, широкий рум'янець. | ||
5. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу. | 5. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу. | ||
| + | РОЗЛИВ, у, чол. | ||
| + | 1. Дія за значенням розлити, розливати. Розлив металу; Цех розливу. | ||
| + | ♦ Розлив крові — убивство, поранення кого-небудь. Писали [пани] скарги, голосили, .. що готові Хлопи вже до розливу крові (Іван Франко, X, 1954, 287); На високій бессарабській полонині.. пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387). | ||
| + | 2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь. Ті нещасні випадки, про які ти пишеш, були ще весною, коли розлив не ущух, а тепер, навряд щоб так було небезпечно (Леся Українка, V, 1956, 193); Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 26); * У порівняннях. Над Ай-Петрі летів, як розливи ріки, тихий вересень, сонячний, любий... (Володимир Сосюра, I, 1957, 252). | ||
| + | 3. Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь. За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб'я і тінь у воді чорна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 126); Ген над рікою перед нами, над голубим розливом вод, підперши небо димарями, встає задимлений завод (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 52); | ||
| + | // перен. Широкий простір, зайнятий чим-небудь однорідним (рослинністю і т. ін.). Просто з маршу студбат попав під шквал вогню. Коли наближались сюди, попереду серед розливу хлібів бачили на пагорбі хутірець якийсь (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 92); Незабаром я опинився в щедро залитій сонцем долині, серед густого розливу квітів (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 55); | ||
| + | // перен. Простір, залитий, заповнений світлом, туманом і т. ін. На дні маревного розливу ген-ген пастух бреде з чередою (Олесь Гончар, II, 1959, 61); День видався чудовим. Поля купалися в сонячному розливі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 6). | ||
| + | 4. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу. На папері.. По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають, Що розцвітуть колись огнями сурем, Медовими розливами скрипок (Максим Рильський, II, 1960, 92); Серед розливу музики чути жартівливу команду директора школи Павла Юхимовича: — Світло! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 135). | ||
| + | 5. перен. Великий, широкий рум'янець. Тимко знав багатьох хутірських дівчат, які.. дивували своєю особливою степовою красою: всі були грудасті, тугі, сильні і дикоокі, з густим вишневим розливом на щоках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 182). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:29, 16 листопада 2019
Розли́в, -ву,
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗЛИВ, у, ч. 1. Дія за знач. розлити, розливати. Розлив металу; Цех розливу. 2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь. Ті нещасні випадки, про які ти пишеш, були ще весною, коли розлив не ущух, а тепер, навряд щоб так було небезпечно (Л. Укр., V, 1956, 193) 3. Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь. 4. перен. Великий, широкий рум'янець. 5. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу. РОЗЛИВ, у, чол. 1. Дія за значенням розлити, розливати. Розлив металу; Цех розливу. ♦ Розлив крові — убивство, поранення кого-небудь. Писали [пани] скарги, голосили, .. що готові Хлопи вже до розливу крові (Іван Франко, X, 1954, 287); На високій бессарабській полонині.. пам'ятник, поставлений на згадку розливу людської крові (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387). 2. Вихід річки, озера із берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повідь. Ті нещасні випадки, про які ти пишеш, були ще весною, коли розлив не ущух, а тепер, навряд щоб так було небезпечно (Леся Українка, V, 1956, 193); Раптовий і навальний розлив рік завдавав страшних мук (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 26); * У порівняннях. Над Ай-Петрі летів, як розливи ріки, тихий вересень, сонячний, любий... (Володимир Сосюра, I, 1957, 252). 3. Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь. За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб'я і тінь у воді чорна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 126); Ген над рікою перед нами, над голубим розливом вод, підперши небо димарями, встає задимлений завод (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 52); // перен. Широкий простір, зайнятий чим-небудь однорідним (рослинністю і т. ін.). Просто з маршу студбат попав під шквал вогню. Коли наближались сюди, попереду серед розливу хлібів бачили на пагорбі хутірець якийсь (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 92); Незабаром я опинився в щедро залитій сонцем долині, серед густого розливу квітів (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 55); // перен. Простір, залитий, заповнений світлом, туманом і т. ін. На дні маревного розливу ген-ген пастух бреде з чередою (Олесь Гончар, II, 1959, 61); День видався чудовим. Поля купалися в сонячному розливі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 6). 4. перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу. На папері.. По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають, Що розцвітуть колись огнями сурем, Медовими розливами скрипок (Максим Рильський, II, 1960, 92); Серед розливу музики чути жартівливу команду директора школи Павла Юхимовича: — Світло! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 135). 5. перен. Великий, широкий рум'янець. Тимко знав багатьох хутірських дівчат, які.. дивували своєю особливою степовою красою: всі були грудасті, тугі, сильні і дикоокі, з густим вишневим розливом на щоках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 182).
Ілюстрації
|
|
|
|
