Відмінності між версіями «Роздіватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Знімати, скидати з себе одяг.
+
1. Знімати, скидати з себе одяг. Не роздягаючись, не світячи світла, Раїса впала на канапку в своїй світличці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Доки гостя роздягалась, старий Рубан уважно розглядав дівчину (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 57); На березі Ганна роздяглася, Роздяглася, розкинулась На білій сорочці (Тарас Шевченко, I, 1963, 161); Влітку в спеку Ляля, роздягнувшись, читала цілими днями (Олесь Гончар, IV, 1960, 40); Тимко роздягся і приліг біля Марка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 364).
 +
2. перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т. ін.). Покалічений снарядами ліс роздягався передчасно і не з власної волі (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 185); Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248).
 +
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Гнат Хоткевич, II, 1966, 148); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300);
 +
//  роздягнуто, безос. присудк. сл. За цілу зиму вперше свитки Всіма роздягнуто було (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 92).
 +
2. у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. Села нема. Його татари змели залізом і огнем. Він бачить... хвилями пожару людей роздягнених жене... (Володимир Сосюра, I, 1957, 353); Роздягнутий Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Юрій Смолич, II, 1958, 13);
 +
//  у знач. ім. роздягнений, ного, чол.; роздягнена, ної, жін. Без одягу, неодягнена, гола людина. Марія.. виймила [вийняла] зі скрині сорочку і подала роздягненому (Василь Стефаник, I, 1949, 197).
 +
3. у знач. прикм., перен. Без зеленого вбрання (про дерева, землю і т. ін.).
 +
4. у знач. прикм., перен., розм. Який був підданий руйнуванню, розоренню; спустошений, бідний, убогий. Давно вже радгоспні механізатори роздягли, обдерли те судно.., а тепер, під час перекуру, зібравшись коло майстерень, весело кивають в бік затоки, в бік роздягнутого сталевого велетня (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 180).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 18:32, 16 листопада 2019

Роздіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздітися, -дінуся, -нешся,

Сучасні словники

1. Знімати, скидати з себе одяг. Не роздягаючись, не світячи світла, Раїса впала на канапку в своїй світличці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Доки гостя роздягалась, старий Рубан уважно розглядав дівчину (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 57); На березі Ганна роздяглася, Роздяглася, розкинулась На білій сорочці (Тарас Шевченко, I, 1963, 161); Влітку в спеку Ляля, роздягнувшись, читала цілими днями (Олесь Гончар, IV, 1960, 40); Тимко роздягся і приліг біля Марка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 364). 2. перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т. ін.). Покалічений снарядами ліс роздягався передчасно і не з власної волі (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 185); Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248). 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Гнат Хоткевич, II, 1966, 148); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300); // роздягнуто, безос. присудк. сл. За цілу зиму вперше свитки Всіма роздягнуто було (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 92). 2. у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. Села нема. Його татари змели залізом і огнем. Він бачить... хвилями пожару людей роздягнених жене... (Володимир Сосюра, I, 1957, 353); Роздягнутий Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Юрій Смолич, II, 1958, 13); // у знач. ім. роздягнений, ного, чол.; роздягнена, ної, жін. Без одягу, неодягнена, гола людина. Марія.. виймила [вийняла] зі скрині сорочку і подала роздягненому (Василь Стефаник, I, 1949, 197). 3. у знач. прикм., перен. Без зеленого вбрання (про дерева, землю і т. ін.). 4. у знач. прикм., перен., розм. Який був підданий руйнуванню, розоренню; спустошений, бідний, убогий. Давно вже радгоспні механізатори роздягли, обдерли те судно.., а тепер, під час перекуру, зібравшись коло майстерень, весело кивають в бік затоки, в бік роздягнутого сталевого велетня (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 180).

Ілюстрації

Роздіватись1.jpg Роздів2.jpg Хлопчикароздівають1.jpg Razdevatsya4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання