Розвірчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:43, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Левиц. Пов. 204. Мет. 210. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Чуб. V. 740. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли. Грин. III. 490.
