Відмінності між версіями «Розвага»
(Створена сторінка: '''Розвага, -ги, '''''ж. ''Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142. Категорія:Ро) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розвага, -ги, '''''ж. ''Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142. | '''Розвага, -ги, '''''ж. ''Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B0 Український літературний словник]=== | ||
| + | '''РОЗВА́ГА, и, ж.''' | ||
| + | |||
| + | 1. Те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (Скл., Святослав, 1959, 95); Шлях стелився їм далекий. Раділи йому тільки діти й підлітки, що їхатимуть верблюдами разом з матерями або верхи. Все, що зустрічатиметься їм у путі, буде для них розвагою і радістю (Тулуб, В степу.., 1964, 38); // перев. мн. Заходи з метою розвеселяти, розважати людей. Ясно, що й на ялинці чи на іменинах у Кіри Бася вигадала чимало дотепних розваг (Коп., Десятикласники, 1938, 222); // Місце, де людина може повеселитися, розважити себе. Тут, біля Дніпра, безліч розваг (Донч., VI, 1957, 12); Культурних розваг в комуні було тоді небагато. Приміщення під клуб ще не було відремонтоване (Мик., II, 1957, 476). | ||
| + | |||
| + | 2. Те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха. Воно так боліло, бідне серденятко в молоденької дівчини, зоставшися саме, саме на всьому світі — без помочі, без розваги… (Гр., І, 1963, 266). | ||
| + | |||
| + | 3. Дія за знач. розважа́ти. І не диво, що вона щиро прихилялася до Гордієвих слів. Адже він обрятував її від смерті, душу їй одживив своєю щирою розумною розвагою (Гр., ІІ, 1963, 120); В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги (Н.-Лев., ІІ, 1956, 206); Йон мусив порадитись найповажніших жінок, які по недовгій розвазі поклали допустити з мужчин тільки Йоча, маючи на увазі не останню роль, яку він грав у нинішньому важному випадкові (Коцюб., І, 1955, 283). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 621. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://uk.glosbe.com/uk Англо-український словник]=== | ||
| + | '''Розвага''' | ||
| + | Переклад на англійську: | ||
| + | entertainment (noun) | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розвага 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Українські вечорниці – розвага для молоді=== | ||
| + | Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову (14 жовтня). | ||
| + | |||
| + | Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрутки. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати». | ||
| + | |||
| + | Слід зазначити, що вечорниці в Україні мали багато варіантів. Найбільше вирізнялися своїм змістом буденні і святкові. Основою буденних (їх часто називали ще досвітками) була робота (прядіння, шиття), хоч і тут не бракувало розваг. Як не бракувало ніколи в Україні пісень, дотепів, жартів при будь-якій гуртовій роботі (на толоках тощо). | ||
| + | |||
| + | На святкових вечорницях молодь відпочивала, розважалася, зав'язувала стосунки. Музика, співи, танці, ігри, маскарад, ошатний одяг, спільна вечеря — все говорило про небуденність. | ||
| + | |||
| + | '''Більше читайте тут:''' [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=456] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
Поточна версія на 02:54, 30 листопада 2014
Розвага, -ги, ж. Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142.
Зміст
Сучасні словники
Український літературний словник
РОЗВА́ГА, и, ж.
1. Те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (Скл., Святослав, 1959, 95); Шлях стелився їм далекий. Раділи йому тільки діти й підлітки, що їхатимуть верблюдами разом з матерями або верхи. Все, що зустрічатиметься їм у путі, буде для них розвагою і радістю (Тулуб, В степу.., 1964, 38); // перев. мн. Заходи з метою розвеселяти, розважати людей. Ясно, що й на ялинці чи на іменинах у Кіри Бася вигадала чимало дотепних розваг (Коп., Десятикласники, 1938, 222); // Місце, де людина може повеселитися, розважити себе. Тут, біля Дніпра, безліч розваг (Донч., VI, 1957, 12); Культурних розваг в комуні було тоді небагато. Приміщення під клуб ще не було відремонтоване (Мик., II, 1957, 476).
2. Те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха. Воно так боліло, бідне серденятко в молоденької дівчини, зоставшися саме, саме на всьому світі — без помочі, без розваги… (Гр., І, 1963, 266).
3. Дія за знач. розважа́ти. І не диво, що вона щиро прихилялася до Гордієвих слів. Адже він обрятував її від смерті, душу їй одживив своєю щирою розумною розвагою (Гр., ІІ, 1963, 120); В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги (Н.-Лев., ІІ, 1956, 206); Йон мусив порадитись найповажніших жінок, які по недовгій розвазі поклали допустити з мужчин тільки Йоча, маючи на увазі не останню роль, яку він грав у нинішньому важному випадкові (Коцюб., І, 1955, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 621.
Іноземні словники
Англо-український словник
Розвага Переклад на англійську: entertainment (noun)
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
Українські вечорниці – розвага для молоді
Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці. Починалися вони пізньої осені, найчастіше на Покрову (14 жовтня).
Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови або рекрутки. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечернична чи досвітчана мати».
Слід зазначити, що вечорниці в Україні мали багато варіантів. Найбільше вирізнялися своїм змістом буденні і святкові. Основою буденних (їх часто називали ще досвітками) була робота (прядіння, шиття), хоч і тут не бракувало розваг. Як не бракувало ніколи в Україні пісень, дотепів, жартів при будь-якій гуртовій роботі (на толоках тощо).
На святкових вечорницях молодь відпочивала, розважалася, зав'язувала стосунки. Музика, співи, танці, ігри, маскарад, ошатний одяг, спільна вечеря — все говорило про небуденність.
Більше читайте тут: [1]
