Відмінності між версіями «Розбещений»
(Створена сторінка: '''Розбещений, -а, -е. '''Распущенный, разбалованный. Категорія:Ро) |
A.kyrda (обговорення • внесок) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розбещений, -а, -е. '''Распущенный, разбалованный. | '''Розбещений, -а, -е. '''Распущенный, разбалованный. | ||
| + | РОЗБЕЩЕНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбестити. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 9); При кожній нагоді втовкмачувала [Шаукен] чоловікові, що дівчина розбещена, що вона ледащиця, любить тільки вбрання та пісні, не хоче і не вміє працювати (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 68); Сам князь був звичайний, розбещений розкошами пан, що шанував тільки царя та бога трошки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 40). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. Порати заїжджих доручив [Кабашний] розбещеній своїй коханці Насті (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36); Розбещений.. і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 109); | ||
| + | // Який виражає моральну зіпсованість. Юрій побачив глибокі, ясно-зелені очі, вольові і покірні, суворі й розбещені (Вадим Собко, Граніт, 1937, 36); | ||
| + | // у знач. ім. розбещений, ного, чол.; розбещена, ної, жін. Морально зіпсована людина. Не для розбещених римуєш ти, А спазій, Та й не для хлопчиків, що тільки двічі два В них може здержати безсила голова (Максим Рильський, I, 1960, 253). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. прикм. Недисциплінований, свавільний внаслідок чийогось потурання; розпущений. Він .. намучився з будовою, бо мужики в нього були розбещені і ніяк не хотіли працювати для батюшки по-людськи (Михайло Стельмах, I, 1962, 413); — Розбещена чернь забула послух свій, і віра наша руська, православна від того підупадає, отче (Яків Качура, II, 1958, 437); | ||
| + | // Яким не можна управляти, якого не можна приборкати; нестримний. Раптом до його розбещеної пристрасті доторкнулось і інше почуття: чи то жалість до нещасної сироти, чи, може, й справді те, що в книжках називається коханням (Михайло Стельмах, II, 1962, 222); | ||
| + | // Зіпсований надмірною увагою з чийогось боку; неслухняний, вередливий. Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Петро Панч, В дорозі, 1959, 53); Що Мунтяну? Його інтереси в місті, велика розбещена сім'я, три дочки, які щороку їздять за кордон, розтринькують гроші... (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 106). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
Поточна версія на 22:59, 30 листопада 2013
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный. РОЗБЕЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбестити. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 9); При кожній нагоді втовкмачувала [Шаукен] чоловікові, що дівчина розбещена, що вона ледащиця, любить тільки вбрання та пісні, не хоче і не вміє працювати (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 68); Сам князь був звичайний, розбещений розкошами пан, що шанував тільки царя та бога трошки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 40).
2. у знач. прикм. Морально зіпсований, з поганими, аморальними звичками. Порати заїжджих доручив [Кабашний] розбещеній своїй коханці Насті (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36); Розбещений.. і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 109); // Який виражає моральну зіпсованість. Юрій побачив глибокі, ясно-зелені очі, вольові і покірні, суворі й розбещені (Вадим Собко, Граніт, 1937, 36); // у знач. ім. розбещений, ного, чол.; розбещена, ної, жін. Морально зіпсована людина. Не для розбещених римуєш ти, А спазій, Та й не для хлопчиків, що тільки двічі два В них може здержати безсила голова (Максим Рильський, I, 1960, 253).
3. у знач. прикм. Недисциплінований, свавільний внаслідок чийогось потурання; розпущений. Він .. намучився з будовою, бо мужики в нього були розбещені і ніяк не хотіли працювати для батюшки по-людськи (Михайло Стельмах, I, 1962, 413); — Розбещена чернь забула послух свій, і віра наша руська, православна від того підупадає, отче (Яків Качура, II, 1958, 437); // Яким не можна управляти, якого не можна приборкати; нестримний. Раптом до його розбещеної пристрасті доторкнулось і інше почуття: чи то жалість до нещасної сироти, чи, може, й справді те, що в книжках називається коханням (Михайло Стельмах, II, 1962, 222); // Зіпсований надмірною увагою з чийогось боку; неслухняний, вередливий. Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Петро Панч, В дорозі, 1959, 53); Що Мунтяну? Його інтереси в місті, велика розбещена сім'я, три дочки, які щороку їздять за кордон, розтринькують гроші... (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 106).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
