Відмінності між версіями «Рожувати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. | |
| + | |||
| + | 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Рибак, Час.., 1960, 146); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Збан., Єдина, 1959, 80). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. — Поки-то другу [машину] дістануть, а хліб треба збирати! — розжовують [молодим] діди (Мирний, IV, 1955, 244); — Обгородив [Борейко] себе такими ж, як сам, обивателями, вони його хвалять, а він їм усе прощає. Одним словом, тобі розжовувати не треба (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 356): Макар Іванович і почитає для гурту і розжує (Головко, II, 1957, 211); // Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. [Пилип:] З путящої балачки, то й ми дещо розжовуємо (Кроп., II, 1958, 15): — Я нічого письменного не розжую, хоч і у школі вчився (Кв.-Осн., II, 1956, 200); // тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Що маєш казати, то попереду розжуй (Номис, 1874, № 12873); Тут одна сусідка радить мені в Ялті одну хатку в 15 р., та я ще не бачила хатки, а се діло треба добре розжувати (Л. Укр., V, 1956, 197). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 11:50, 16 листопада 2019
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех.
1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Рибак, Час.., 1960, 146); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Збан., Єдина, 1959, 80).
2. перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. — Поки-то другу [машину] дістануть, а хліб треба збирати! — розжовують [молодим] діди (Мирний, IV, 1955, 244); — Обгородив [Борейко] себе такими ж, як сам, обивателями, вони його хвалять, а він їм усе прощає. Одним словом, тобі розжовувати не треба (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 356): Макар Іванович і почитає для гурту і розжує (Головко, II, 1957, 211); // Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. [Пилип:] З путящої балачки, то й ми дещо розжовуємо (Кроп., II, 1958, 15): — Я нічого письменного не розжую, хоч і у школі вчився (Кв.-Осн., II, 1956, 200); // тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Що маєш казати, то попереду розжуй (Номис, 1874, № 12873); Тут одна сусідка радить мені в Ялті одну хатку в 15 р., та я ще не бачила хатки, а се діло треба добре розжувати (Л. Укр., V, 1956, 197).
Ілюстрації
|
|
|
|
