Родиня

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Роди́ня, -ні, ж. = Родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках) — я завжди був великим оптимістом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Чумак народився в селянській родині, десь на Чернігівщині (Василь Еллан, II, 1958, 103); Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища, Віста наливала в миски страви, клала дерев'яні ложки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 16); * У порівняннях. [Річард:] Я згадую, як часто вечорами збиралась на помості корабельнім громада наша, мов одна родина, і там.. співала гімни (Леся Українка, III, 1952, 43); // Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят. Взялися юннати Лелеку лікувати. Летить його родина У теплий край сама (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 38); // Група рослин одного виду, які ростуть разом, мають спільний корінь або одну грибницю. Розгорнув [Марко глицю] і одразу ж виявив цілу родину фіалково-коричневих маслюків (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 39).

2. перен., кого або з означ. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами. [Прісцілла:] Я, Руфіне, вірю без присяги й без слів, та інші браття... [Руфін:] Яке мені до інших діло? [Прісцілла:] Правда, тобі вони чужі, але ж мені вони брати, вони родина близька душі моєї! (Леся Українка, II, 1951, 444); Народів сім'я в нас — єдина родина. В цім братнім сузір'ї — цвіте Україна (Степан Олійник, Вибр., 1959, 24). 3. розм. Родич або родичка кого-небудь. І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Тарас Шевченко, II, 1963, 284); А чи піде вона на сватання до Зіньки Василишиної, бо то ж її близька родина? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58).

4. біол. Група, що складається з декількох родів тварин або рослин, схожих будовою і близьких між собою за походженням. Білки й ховрахи утворюють родину білячих (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 151); В основу класифікації [комах] покладено одиницю — вид. Схожі види дають рід, роди складають родину (Підручник дезинфекції, 1953, 160); Родина пальмових одна з найчисленніших — вона налічує понад 1700 видів (Хлібороб України, 5, 1965, 47).

5. поет. Рідна сторона; батьківщина. Сміялися озір [озер] круги, Степи, діброви і долини, Гаї, подоли і луги Моєї пишної родини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 198); Коли засну навіки в домовині Й сира земля поляже на мені, Чи хто згада поета на родині, Чи прийде хто на гроб сумний, чи ні? (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 62).

6. Рід, покоління кого-небудь. Люба вже сама найнялася до Октава Пігловського, підпанка з родини шляхтичів-однодворців (Михайло Стельмах, I, 1962, 344); Він з родини розкольників і хоч у бога не вірить, проте поганого зілля не вживає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 490).

Ілюстрації

973268.jpg Simya ukrtvir.info .jpg Як-стати-щасливим 9.jpg Bd1.jpg