Відмінності між версіями «Родиня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Роди́ня, -ні, '''''ж. ''= '''Родина. '''''Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. ''Рк. Макс.  
 
'''Роди́ня, -ні, '''''ж. ''= '''Родина. '''''Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. ''Рк. Макс.  
 +
===[http://http://sum.in.ua/s/rodyna Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках) — я завжди був великим оптимістом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Чумак народився в селянській родині, десь на Чернігівщині (Василь Еллан, II, 1958, 103); Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища, Віста наливала в миски страви, клала дерев'яні ложки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 16);  * У порівняннях. [Річард:] Я згадую, як часто вечорами збиралась на помості корабельнім громада наша, мов одна родина, і там.. співала гімни (Леся Українка, III, 1952, 43);
 +
//  Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят. Взялися юннати Лелеку лікувати. Летить його родина У теплий край сама (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 38);
 +
//  Група рослин одного виду, які ростуть разом, мають спільний корінь або одну грибницю. Розгорнув [Марко глицю] і одразу ж виявив цілу родину фіалково-коричневих маслюків (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 39).
 +
 +
2. перен., кого або з означ. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами. [Прісцілла:] Я, Руфіне, вірю без присяги й без слів, та інші браття... [Руфін:] Яке мені до інших діло? [Прісцілла:] Правда, тобі вони чужі, але ж мені вони брати, вони родина близька душі моєї! (Леся Українка, II, 1951, 444); Народів сім'я в нас — єдина родина. В цім братнім сузір'ї — цвіте Україна (Степан Олійник, Вибр., 1959, 24).
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 18:10, 4 листопада 2018

Роди́ня, -ні, ж. = Родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках) — я завжди був великим оптимістом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Чумак народився в селянській родині, десь на Чернігівщині (Василь Еллан, II, 1958, 103); Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища, Віста наливала в миски страви, клала дерев'яні ложки (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 16); * У порівняннях. [Річард:] Я згадую, як часто вечорами збиралась на помості корабельнім громада наша, мов одна родина, і там.. співала гімни (Леся Українка, III, 1952, 43); // Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят. Взялися юннати Лелеку лікувати. Летить його родина У теплий край сама (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 38); // Група рослин одного виду, які ростуть разом, мають спільний корінь або одну грибницю. Розгорнув [Марко глицю] і одразу ж виявив цілу родину фіалково-коричневих маслюків (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 39).

2. перен., кого або з означ. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами. [Прісцілла:] Я, Руфіне, вірю без присяги й без слів, та інші браття... [Руфін:] Яке мені до інших діло? [Прісцілла:] Правда, тобі вони чужі, але ж мені вони брати, вони родина близька душі моєї! (Леся Українка, II, 1951, 444); Народів сім'я в нас — єдина родина. В цім братнім сузір'ї — цвіте Україна (Степан Олійник, Вибр., 1959, 24).